Наши проекты:

Про знаменитості

Олександр Петрович Силантьєв: біографія


Олександр Петрович Силантьєв біографія, фото, розповіді - радянський воєначальник, маршал авіації, Герой Радянського Союзу
-

радянський воєначальник, маршал авіації, Герой Радянського Союзу

Біографія

Народився в Єкатеринбурзі в родині робітника. Російський. Закінчив 7 класів середньої школи. З 1934 року працював слюсарем на заводі «Металіст» у Свердловську. Одночасно займався авіаційним спортом: з вересня 1935 року - інструктор-планерист в Первоуральский планерного станції, з квітня 1937 року - інструктор Свердловського аероклубу.

Військова служба до Великої Отечетственной війни

На військову службу призваний в Червону Армію в 1938 році. Закінчив Сталінградську військову авіаційну школу льотчиків у 1940 році. Служив у 153-му винищувальному авіаційному полку Західного Особливого військового округу. Літав на винищувачі І-153.

Велика Вітчизняна війна

У боях Великої Вітчизняної війни з першого дня, провів декілька бойових вильотів 22 червня 1941. Воював на Західному фронті. Першу перемогу здобув 23 червня 1941 року. У серпні 1941 року переведений в 160-й авіаційний полк на посаду заступника командира ескадрильї, потім став штурманом цього полку. У складі полку воював на винищувачі ЛаГГ-3 на Ленінградському і Волховському фронтах. Добре проявив себе в нерівних повітряних боях перших місяців війни, так, в одному бою 29 жовтня 1941 збив одразу два німецькі бомбардувальники Ju-88. До грудня 1941 року здійснив 203 бойових вильотів, провів 23 повітряних бої, в яких особисто збив 7 літаків супротивника. За ці подвиги указом Президії Верховної Ради СРСР удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У бою 15 квітня 1942 здобув свою останню перемогу, але й сам був збитий, отримавши також важке поранення. З січня 1943 року до кінця війни був інструктором-льотчиком-штурманом Управління винищувальної авіації Головного управління бойової підготовки фронтової авіації ВПС РСЧА, майже посточнно перебував у відрядженнях в діючій армії на Воронезькому, Південно-Західному, Карельському, 1-му Білоруському і 1-м Українському фронтах. До кінця війни здійснив 359 бойових вильотів, брав участь у 35 повітряних боях, в яких збив особисто 8 літаків супротивника. Ще 16 літаків спалив на землі при штурмівку ворожих аеродромів. Член ВКП (б) з 1942 року.

Після війни

Після війни закінчив Військово-повітряну академію в 1950 році, Військову академію Генерального штабу в 1957 році. Командував авіаційними частинами, служив у Головному штабі ВПС та в Генеральному штабі. З жовтня 1969 року - начальник Головного штабу - перший заступник Головнокомандувача ВПС. Військове звання маршал авіації присвоєно 19 лютого 1976. З червня 1978 року - заступник Головнокомандувача ВПС.

З 1980 року - військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. З травня 1992 року - у відставці. Жив у Москві. Народний депутат СРСР (19890-1991). З 1988 по 1992 роки був головою Радянського Комітету ветеранів війни. Похований на Новодівичому кладовищі.

Нагороди

  • Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня
  • Орден Вітчизняної війни 2-ї ступеня
  • Два ордени Червоної Зірки
  • Медалі СРСР
  • Два ордени Леніна
  • два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня
  • Іноземні ордена
  • Героя Радянського Союзу, указ від 17 грудня 1941
  • Три ордена Червоного Прапора
  • Державна премія СРСР (1977)

Комментарии

Сайт: Википедия