Борис Олександрович Балабан: біографія

Біографічні дані

У 1922 вступив у ролі актора в театр Леся Курбаса «Березіль», займався в його режисерській лабораторії в Києві. У 1926 разом з театром переїхав до Харкова. Ролі: Буффон («Жакерія» Меріме, 1925), Куликівський («Пролог» Бондарчука і Курбаса, 1927).

У 1931 дебютував як театральний режисер постановкою «Чотири Чемберлена», був режисером «Березоля» до 1934. Одночасно в 1929-1934 художній керівник Харківського театру музичної комедії. Один з небагатьох відкрито виступив на підтримку Курбаса під час розгрому театру в 1933-1934 роках.

Деякий час працював у Ленінграді.

У 1934-1940 працював в Москві, зокрема в Малому театрі. Потім у Львові. Був в евакуації в Алма-Аті, де знявся у 2 серії "Івана Грозного" у Ейзенштейна (в ролі блазня юного Івана Грозного). У 1944-1947 головний режисер Київського театру оперети. З 1949 режисер Українського драматичного театру імені Франка в Києві. Постановник театралізованих вечорів та тематичних концертів.

Постановки

У театрі «Березіль»

• 1931 - «Чотири Чемберлена» , текст колективний
• 1932 - «Плацдарм» Ірчана

В Українському драматичному театрі імені Франка

• 1954 - «Поїзд можна зупинити» Маккола
• 1956 - «Доктор філософії» Нушича
• 1949 - «Професор Буйко»Баша
• 1949 -«За Другим фронтом»Собко
• 1954 -«Петербурзька осінь»Ільченко
• 1958 - «Долина сліз» Гімера
• 1949 - "Доки сонце зійде, роса очі виїсть" Кропивницького
• 1957 - «Човен хитається»Галана
• 1955 -«Іван Рибаков»Гусєва
• 1958 -«Веселка»Зарудного

Комментарии

Сайт: Википедия