Ян Скацел: біографія

Біографія

Народився в учительській сім'ї в східній Моравії, фольклорно-пісенному краю, з яким залишився зв'язаний на все життя. У 1941 закінчив гімназію в Брно, служив кінобілетером, в 1942 був відправлений німецькими військами на примусові роботи до Австрії - рив тунелі і прокладав дороги.

Після війни закінчив філософський факультет університету Масарика в Брно. З 1948 працював вів рубрику «Культура» в брненском журналі «Rovnost», подружився з його редактором, поетом Олдржиха Мікулашеком. У 1954 перейшов працювати до редакції літератури на радіо Брно, з 1963 видавав разом з Мікулашеком журнал «Host do domu» («Гість у дім »).

Після придушення Празької весни журнал був у 1969 році закрито, твори Скацела заборонені, йому була повністю перекрита дорога до друку. Поет опинився засуджений до «внутрішньої еміграції» і позбавлений яких би то не було джерел існування, жив у крайній бідності. Проте його вірші поширювалися в самвидаві, публікувалися і переводилися за кордоном, він був обраний членом-кореспондентом Баварської академії образотворчих мистецтв у Мюнхені. Лише після 1981 Скацел повернувся до публічного життя, його вірші знову почали публікувати, нехай з цензурними обмеженнями і маленькими накладами. Він кілька днів не дожив до оксамитової революції.

Творчість і визнання

Для поезії Скацела характерний тісний зв'язок з моравської фольклорною традицією, релігійною поезією чеського Середньовіччя, крайній лаконізм і, разом з тим, максимальне виявлення семантичних багатств чеського та моравського слова. Мілан Кундера, зближує цю смислову заглибленість Скацела з етимологічними пошуками Хайдеггера, зізнавався, що з рідною мовою його пов'язують саме скацеловскіе вірші.

Скацел перекладав Плавта і Софокла. Лауреат Премії Петрарки (червень 1989, Лукка, лаудація Петера Гандке), Міжнародної Премії Віленіци (осінь того ж року, Словенія). Його вірші і мікропроза перекладалися англійською, французький, німецький, італійський, іспанський, польський, словенський, російська мови, причому серед його перекладачів - великі європейські поети (Ф. Жакот, П. Хандке, Р. Кунце).

На його тексти писав музику Петро Ебен, сучасний чеський композитор Мілош Штедроню (), диск «Сонцестояння» Іржі Павліци і його ансамблю традиційних інструментів на вірші Скацела () розійшовся по Чехії в десятках тисяч примірників і витримав кілька видань.

У 2002 Ян Скацел отримав звання почесного громадянина Брно.

Твори

Вірші

• Noc s V?stonickou venu?? / Ніч з Вестоніцкой Венерою (1990, посмертно).
• Hodina mezi psem a vlkem / Пора між вовка і собаки (1962).
• Odl?v?n? do ztracen?ho vosku / Відливання у втраченому воску (1984).
• Kdo pije potm? v?no / П'ючий потемки вино (1988).
• Znovu l?ska / І знову любов (1991, посмертно).
• Nad?je s bukov?mi k??dly / Надія з буковими крилами (1983).
• Co zbylo z and?la? / Що залишилося від ангела? (1960).
• O???ky pro ?ern?ho papou?ka / Горішки для чорного папугу (1980, Гамбург).
• D?vn? proso / Давнє просо (1981).
• Kolik p??le?itost? m? r??e / Скільки шансів є у троянди (1957).
• Chyba broskv? / Брак персиків (1978, Торонто).

Проза

• T?in?ct? ?ern? k?? / Тринадцятий чорний кінь (1993, посмертно).
• Jeden?ct? b?l? k?? / Одинадцятий білий кінь (1964).

Зведені видання

• Jan Sk?cel - Ji?? Fried. Vz?jemn? korespondence / Ji?? Opel?k, ed. Praha: Lidov? noviny, 2001 (листування).
• Stracholam. Praha: Primus, 2001 (обрана лірика).

Публікації російською мовою

• Ян Скацел. Вірші (Переклад з чеської А. Кушнера, А. Пурину. Вступ О. Малевича). Маленькі рецензії (Переклад з чеської В. Каменської) / / Іноземна література, 1990, № 11, 65-77. pdf doc
• Ян Скацел. Вірші (Переклад з чеської та післямова Сергія Скорвіда) / / ImWerden, 2008. pdf doc

Література про письменника

• Ko?m?n Zd. Sk?cel. Brno: Jota, 2006.

Комментарии

Сайт: Википедия