Павло Петрович Скоропадський: біографія

Біографія

Виходець із сім'ї поміщиків. Праправнукбратагетьмана Івана Скоропадського, син Петра Івановича Скоропадського (1834-1887).

У 1893 році закінчив Пажеський корпус. Випущений корнетом у Кавалергардський полк. Учасник Російсько-японської війни 1904-1905 рр.. З 4 вересня 1910 році командував 20-м Фінляндським драгунським полком. C 15 квітня 1911 командував лейб-гвардії кінним полком на чолі якого в чині генерал-майора виступив на фронт Першої світової війни 1914-1918 рр.. У 1914 році нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня. У 1914-1915 командував 1-ою бригадою 1-ї Гвардійської кавалерійської дивізії, Зведеної кавалерійською дивізією і 5-ою кавалерійською дивізією. З 2 квітня 1916 генерал-лейтенант і командир 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З 22 січня 1917 по 2 липня 1917 командував 34-м армійським корпусом. Генерал-ад'ютант Миколи II.

На Україну після 1917

Під його керівництвом відбулося створення на базі Південно-Західного та Румунського фронтів єдиного Українського фронту. Займався формуванням національної армії шляхом українізації фронтових частин. Але 29 грудня того ж року подав у відставку.

29 квітня 1918, скориставшись затяжною кризою УЦР, спираючись на офіцерські кола колишньої російської армії, співчуття заможного українського селянства та підтримку німецького окупаційного командування, здійснив державний переворот, будучи обраним гетьманом України на З'їзді хліборобів, на якому були присутні представники поміщиків і селянства, скасував Українську Народну Республіку. Була встановлена ??Українська Держава

У ході реформ Скоропадського була оголошена створена Українська академія наук, Український університет у Кам'янці-Подільському. У той же час Скоропадський зробив ставку на старих, імперських чиновників, які не сприймали нічого українського. Також він підтримував деяких білих, які були противниками незалежності України. Це і стало однією з причин, чому без підтримки німців у Скоропадського не залишилося прихильників в українському суспільстві. В економіці та соціальній сфері були скасовані всі соціалістичні перетворення: тривалість робочого дня на промислових підприємствах була збільшена до 12 годин, страйки і страйки були заборонені, значна частина зібраного селянами врожаю підлягала реквізиції, введений продподаток, залишків не вистачало навіть на посів, крім того селяни піддавалися нападам отаманськими арміями так як їм теж потрібно було харчуватися (для виконання зобов'язань України перед Німеччиною та Австро-Угорщиною за Брестським світу), відновлювалося велике поміщицьке землеволодіння.

Паралельно не залишав спроб створити боєздатну армію: були сформовані Синя і Сіра дивізії (з українців-військовополонених, сформовані в Німеччині). Опорою гетьмана була Сердюцька дивізія. Але ці спроби були вороже зустрінуті німецьким командуванням, яке бачило небезпеку в розгортанні української армії. Незважаючи на залежність від Німеччини, уряд Скоропадського підтримувало дружні відносини з Білим рухом на півдні Росії.

Після республіканського Листопадового повстання 1918 року в Німеччині німецькі війська вийшли з Києва. Після цього в кінці 1918 року вибухнув заколот Українських січових стрільців, ініційований республіканцями-змовниками і після нетривалої громадянської війни в тому ж році уряд Скоропадського припинило своє існування. Київ військовим шляхом захопила сформована 13 листопада 1918 Директорія УНР на чолі з Симоном Петлюрою та Володимиром Винниченком. Сам Скоропадський 14 грудня 1918 відрікся від Престолу і втік до Берліна.

Сучасник подій, особисто зустрічався з гетьманом незадовго до його зречення, колишній депутат Державної Думи Н. В. Савич, дає наступну версію причин падіння Скоропадського:

Комментарии