Пол Скоулз Аарон: біографія

Скоулз сім років грав за збірну Англії. Він брав участь у чотирьох великих змаганнях - чемпіонатах світу 1998 і 2002 та чемпіонатах Європи 2000 і 2004. Після Євро-2004 Скоулз оголосив про завершення своєї кар'єри у збірній, мотивувавши це бажанням зосередитися на клубній кар'єрі, а крім того, більше часу проводити з сім'єю.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Пол Скоулз почав тренуватися з "Манчестер Юнайтед" в 14 років. Всупереч поширеній думці, він не був членом молодіжної команди, що виграла в 1992 році Молодіжний кубок Англії. Втім, в наступному сезоні він дійшов зі своєю командою до фіналу. Професійна кар'єра Скоулза в «Манчестер Юнайтед» почалася 23 липня 1993 року, однак на полі він вперше вийшов тільки в сезоні 1994/95. Його дебют відбувся 21 вересня 1994 року у матчі Кубка Ліги проти «Порт Вейл». Скоулз забив двічі, забезпечивши «червоним дияволам» перемогу з рахунком 3:2. Він відзначився «дублем» і в своїй дебютній грі в Прем'єр-лізі 24 вересня 1994, правда, це не завадило «Іпсвіч Таун» виграти матч, забивши у ворота «Юнайтед» три м'ячі. Всього в тому сезоні багатообіцяючий гравець провів 25 матчів і забив 7 голів.

Скоулз не міг забезпечити собі міцне місце в основі аж до сезону 1997/98, коли він вдало підмінив травмованого Роя Кіна.

У сезоні 1998/99 Скоулз зіграв одну з ключових ролей у забезпеченні триразового тріумфу «Манчестер Юнайтед», здобувши зі своїм клубом перемоги у Прем'єр-лізі, Кубку Англії та Лізі чемпіонів. Він забив один з двох голів у ворота "Ньюкасла" у фіналі розіграшу Кубка Англії. 17 березня 1999 в матчі-відповіді проти «Інтера» (чвертьфінал Ліги чемпіонів) на «Сан-Сіро» він став першим з 1984 року гравцем «Юнайтед», якому вдалося вразити ворота італійців на їхньому полі. Матч у результаті закінчився з рахунком 1:1. Оскільки «червоні дияволи» вже мали перемогу в Манчестері з рахунком 2:0, нічия в Мілані дозволила їм просунутися далі. Однак у другому півфінальному матчі з «Ювентусом» 21 квітня 1999 Скоулз отримав свою третю жовту картку в сезоні і тому був змушений пропустити фінал Ліги чемпіонів проти мюнхенської «Баварії» через дискваліфікацію.

Пік кар'єри

Після тріумфу 1999 Скоулз, нарешті, отримав визнання в клубі і в збірній як футболіст світового рівня, ставши віднині одним із ключових гравців «Манчестер Юнайтед». Довгий час його партнером на полі був Рой Кін, який допомагав Скоулза з глибини, в той час як сам Пол грав на позиції центрального атакуючого півзахисника. З відходом Кіна Скоулз став діяти в півзахисті більш вільно, але все ж продовжував приділяти більше уваги атаці, ніж захисту. Однією з відмінних рис його гри стала майстерня роздача пасів. Типова атака «Юнайтед» того часу включала отримання Скоулзом м'яча від опорного півзахисника (Роя Кіна, Майкла Карріка) і видача точного пасу на один з флангів (Гарі Невілу, Девіду Бекхему, Райану Гіггзу або Кріштіану Роналду). Уміння Скоулза забивати голи також неодноразово привертало увагу вболівальників і преси. У сезоні 2002/03 він встановив особистий рекорд, забивши 20 голів у 52 іграх, включаючи хет-трик у виїзному матчі проти «Ньюкасла» 12 квітня 2003 року, і два голи у ворота «Евертона» 7 жовтня 2002 року, один з яких був забитий чудовим дальнім ударом з 23 метрів (подібні удари з часом стали візитною карткою Пола). У наступні роки його гольові показники істотно знизилися, але все ж таки не втратили колишнього значення. 7 м'ячів, забитих Скоулзом в сезоні 2006/07, стали однією з вагомих складових успіху «Манчестер Юнайтед» у Прем'єр-лізі.

Комментарии