Наши проекты:

Про знаменитості

Аріадна Соколова: биография


Крім творчої роботи, Аріадна Леонідівна з давніх пір відрізнялася любов'ю до тварин. Так, за міською легендою, в п'ятдесятих саме у Соколовою першої в Ярославлі з'явилася собака породи коллі. З інших джерел відомо, що цього собаку художниця привезла з собою з Ленінграда.

Літнім ранком 1961 року в ярославському порту зупинився теплохід, який віз понад 200 радянських художників-авангардистів, які прагнули подорожжю по Волзі популяризувати свою творчість. На причалі їх випадково помітила проходила повз Аріадна Соколова. Ось як описує подальший в опублікованій на сторінках «Прапор» повісті «Манеж 1962, до і після» учасник цієї подорожі Леонід Рабічев:

З цим періодом пов'язаний і тихий скандал, коли Аріадна Соколова зіткнулася в Ярославському художньому музеї з прибулим в Ярославль нащадком англійського королівського будинку Стюартов і «поцупила» його з-під носа доглядав за іноземцем працівника держбезпеки, щоб написати портрет гостя.

Під впливом нових тенденцій у живопису почерк художника Соколовою дещо змінився. Нові принципи вираження вона знайшла в відштовхуванні, абстрагуванні від реального мотиву, втіленні в площинною знак, формулу і різкі лінії.

У 1962 році Аріадна Соколова вирушила на відпочинок до Будинку Творчості художників в Хості і познайомилася там із художником- авангардистом, одним з майстрів Срібного століття Натаном Альтманом - автором знаменитого портрета Анни Ахматової, а також з дружиною художника Іриною Щоголевої. Аріадна Леонідівна згадувала:

Тоді ж Аріадна написала портрет Щоголевої - один зі своїх кращих, які зробили художниці з Ярославля ім'я в колах неформально мислячої радянської інтелігенції.

Проте в самому Ярославлі вона продовжувала вважатися людиною , «ухилились від генеральної лінії соцреалізму» - чим, втім, анітрохи не ніяковіла. Пізніше кандидат мистецтвознавства, доктор педагогічних наук, професор ЯГПУ Євген Єрмолін зазначав:

Після знаменитої московської «бульдозерної виставки» 17 вересня 1974 року в світі піднялося обурення методами боротьби радянської влади зі «свободою творчості». З огляду на це, керівництво СРСР було змушене заспокоїти зарубіжну громадськість і демонстративно послабило контроль за діяльністю неформально мислили живописців. У творчому світі почалася «відлига», а ставлення до Аріадні Соколовою стало швидко змінюватися на краще.

У 1975 році, після 22 років роботи, вона залишила діяльність в Художньому фонді і провела в Ярославлі свою першу персональну виставку, до якої обласна організація Спілки Художників РРФСР видала тематичний каталог живопису Аріадни Соколовою обсягом 36 сторінок.

У 1977 році Аріадна Соколова організувала свою персональну виставку вже в Москві. Крім того, 10 лютого 1977 вона побувала у столичному Центральному будинку літераторів на меморіальній виставці живописця, новатора мистецтва Володимира Татліна і познайомилася там із його вдовою, 72-річною Олександрою Корсакової. Це знайомство переросло в дружбу, що тривала більше десяти років, у часті поїздки один до одного в гості, і в написання Аріадною Соколовою портрета самої жінки.

У 1981 році Аріадна Соколова провела свої персональні виставки в Ярославлі і, потім - у Ленінграді, де попутно вийшов 36-сторінковий каталог її робіт.

Потім були нові виставки: у 1982 році - в Ленінграді, в 1984 році - в Ярославлі і Москві, в 1985 році - в Ярославлі і в 1986 році - у Тбілісі. На цьому етапі творчості художник стала приділяти зростаючу увагу пастелі, розкривши в цьому матеріалі нові можливості для самовираження.