Георгій Володимирович Степанов: біографія

Навчався на романському відділенні філологічного факультету ЛДУ; як перекладач брав участь у громадянській війні в Іспанії; з 1941 р. на фронті, був поранений, потрапив у полон, втік, воював у партизанському загоні. Закінчив ЛДУ (1947), викладав там же романську філологію (1948-1971). Кандидатська дисертація (1951) на тему «Роль Сервантеса в становленні іспанської літературної мови», докторська дисертація - «Іспанська мова Америки в системі єдиного іспанської мови» (1967). Ввів у вжиток поняття «національний варіант мови» (як альтернативу жорсткого протиставлення мови і діалекту). З 1971 р. - в Інституті мовознавства АН СРСР у Москві, зав. сектором романських мов, директор Інституту (з 1977); викладав також у МГПИИЯ. Член-кореспондент (1974), дійсний член (1981) АН СРСР, головний редактор журналів «Известия АН СРСР. Серія літератури і мови »(1976-1982) та« Питання мовознавства »(1982-1986). До кінця життя Г. В. Степанов виявляється одним з найбільш високопоставлених радянських лінгвістів в офіційній академічній ієрархії (він також займав важливі пости в структурі АН СРСР, в Радянському комітеті славістів та багато ін.), Хоча число його публікацій порівняно невелика, а тематика їх, загалом, не виходить за межі традиційної іспанської філології. Однак своїм високим становищем він намагався не зловживати, вважаючи за краще по можливості не втручатися в те, що відбувається.

Переклав на російську мову ряд іспанських письменників. Автор підручників, у тому числі двотомній «Теоретичною граматики іспанської мови» (спільно з О. К. Васильєвої-Шведе).

Основні роботи

• Іспанська мова в країнах Латинської Америки . М., 1963.
• (У співавторстві з О. К. Васильєвої-Шведе). Теоретична граматика іспанської мови. Морфологія і синтаксис частин мови. М., 1972; 2-е вид., 1980. Синтаксис пропозиції. М., 1981; 2-е вид. СПб, 1998.
• Мова. Література. Поетика. М., 1988

Комментарии

Сайт: Википедия