Наши проекты:

Про знаменитості

Стефан Петричейку: біографія


Стефан Петричейку біографія, фото, розповіді - господар Молдавського князівства з 10
-

господар Молдавського князівства з 10

У 1672 році Туреччина почала війну проти Польщі. Турецька армія пройшла через Молдавію, захопила Кам'янець і обложила Львів. Польща була змушена укласти дуже невигідний їй Бучацький договір, за яким, зокрема, турецький гарнізон залишався у Кам'янці. До нього через все Молдавське князівство постійно йшли обози і війська, постачання та осідком яких лягало на плечі жителів Молдови. Економічне становище в країні значно погіршився. У цій ситуації Георгія Дуку змінив Стефан Петричейку.

Коли в 1673 році відновилась турецько-польська війна, Петричейку перейшов на бік Польщі. Турецька армія була переможена, а польські війська зайняли Хотин і частину Молдови. Однак частина боярства знову перекинулася на бік Туреччини. Стефан Петричейку розраховував на польську допомогу проти османів, проте через складну ситуацію всередині Польщі ці надії не виправдалися. Тоді він разом з прорусски налаштованими боярами на чолі з митрополитом Дософтеем почав переговори про перехід у російське підданство. На початку 1674 році в Москву прибув ігумен Федір, який просив захисту від турків. Молдавське звернення знайшло в Росії гарний прийом, так як князівство могло стати цінним союзником, проте Москва не бажала відкритими діями ускладнювати ситуацію і дала ухильну відповідь на питання про підданство. Все ж таки Росія зробила конкретні військові заходи - похід проти Дорошенка, який за дорученням султана тиснув Молдавське князівство.

Незабаром Петричейку з великою групою бояр, Дософтеем і військом був змушений шукати притулку в Польщі, а господарем був призначений грек Думитрашка Кантакузіно. Лише в 1683 році, коли турецька армія була розгромлена під Віднем, Петричейку повернувся до Молдавії і виступив з відозвою розгромити турків і відновити країну. Народ почав винищувати турків і татар, які утримувалися тільки у фортецях.

Петричейку зробив другу спробу переходу в російське підданство і сформував нове посольство до Москви. Але в Росії ухилилися від переговорів з-за складної міжнародної ситуації і недовіри до господарю, який 10 років провів у Польщі і повернувся на престол завдяки полякам. Посольство не пустили далі Києва, Дософтея та інших бояр нагородили й повернули назад.

Союзниками Молдови в антитурецької боротьби стали козаки. У країну увійшов козачий загін на чолі з Куницький, співробітничав з польським королем. Населення підтримало козаків, до них приєдналися молдавани з різних районів. За свідченням турецького літописця Рашида Ефенді, молдавсько-українське військо налічувало 30 тисяч чоловік. Куницький розбив татар в Буджаку, проте облога Бендер і Аккермана була невдалою. Становище в країні було неміцним, тому що неможливо було вести боротьбу проти турків, залишивши гарнізони противника в тилу. В цей же час основні сили татар, що відступали з-під Відня, витіснили молдавсько-козацьке військо за Дністер. Петричейку був змушений покинути Молдавію. Господарем знову став Кантакузіно.

Джерела

  • Мохов Н. А.Молдова епохи феодалізму. - Кишинів: Карта Молдовеняске, 1964. - С. 339-344.

Комментарии

Сайт: Википедия