Ганна Аронівна Суворова: біографія

-

російський сходознавець, культуролог, перекладач і мистецтвознавець

Біографія

Ганна Аронівна Дехтяр народилася 11 січня 1949 року в Москві в інтелігентній родині. Після закінчення школи в 1966 р. вступила до Інституту східних мов при МДУ, який закінчила в 1971 р. за спеціальністю «мова урду та література Індії та Пакистану». Доктор філологічних наук. Завідувач Відділом літератур народів Азії Інституту сходознавства РАН.

Основні напрямки досліджень - класична література на урду, театр та образотворче мистецтво Індії і Пакистану, мусульманська культура Південної Азії, суфізм.

Перекладач творів класичної та сучасної прози Індії та Пакистану.

• Член Консультативної ради Центру гендерно-культурних проблем (Пакистан).
• Член Спілки художників РФ.
• Іноземний професор Національного Коледжу мистецтв (Пакистан).
• Член Експертної ради з підготовки науково-популярних видань РГНФ.
• Член Королівського Азіатського Товариства (Великобританія).
• Професор Інституту східних культур і античності РДГУ.

За видатний внесок у вивчення культури Пакистану нагороджена однією з вищих державних нагород цієї країни - орденом «Ситар-і-імтіяз».

Твори

Книги з сходознавства

• Ностальгія за Лакхнау. - М., 1995. N

  n

  ... Обкладинка була не для лоткових розвалів - паперова, всього лише двоколірна, але хоч глянсова. Ганна Суворова. «Затворниці і куртизанки». Судячи з тексту і зображень у ньому, затворниці і куртизанки проживали у вісімнадцятому та дев'ятнадцятому сторіччях на північному сході Хіндустан в знатному слонами, бойовими півнями, динями, набобів (наваба) і гаремами місті Лакхнау і говорили виключно мовою урду. Анітрохи не суперечачи привабливому й навіть благоухающем назвою, твір А. Суворової було сходознавчих-наукове, з дотриманням розкошують академічного церемоніального спілкування. -Володимир Орлов. Шеврікука, або Любов до привиду.

  n

  n
• Мусульманські святі Південної Азії XI-XV століть. - М., 1999.
• У пошуках театру. Драматургія Індії та Пакистану XX ст. - М., 1988.
• Проблеми поетики дастанов урду. - М., 1979.
• Індійська любовна поема-маснаві. - М., 1992.
• Біля витоків новоіндійскіх драми. - М., 1985.

n

... Тому, вказуючи на книгу А. А. Суворової «Мусульманські святі південній Азії XI-XV століть» як на головну книгу року, ми робимо не вибір, але перевагу. Ця талановито написана книга відкриває цілий материк всередині величезної мусульманської цивілізації - синкретичну індо-ісламську культуру північного Індостану. Книга Суворової важлива для минаючого року ще й з тієї причини, що дозволяє досягти якісно іншого рівня рефлексії з приводу ісламу, багато більш просунутою і складною у порівнянні з тим, що до цих пір існує в середовищі російської гуманітарної еліти. Книга цінна й тим, що написана багато в чому не кабінетним способом, але слідами паломництв по святих місцях Індостану самого автора. Тобто це ще й подорожній щоденник сходознавця, що відсилає до кращих традицій російської допитливості: дух дихає, де хоче ...

n

- рецензія «НГ» Ex Libris

n

• Masnavi: A Study of Urdu Romance. - Karachi, 2000.
• Barr-e saghir ke awliya aur unke mazar.
• Чарівний ліхтар. Вибрані статті та есеї.
• Muslim Saints of South Asia: the eleventh to fifteenth century.
• Любити Лахор: топофілія східного міста.

n

... After Dr. Annemarie Schimmel, Professor Anna Suvorova is perhaps the best scholar on mysticism in the western world. Her bookMuslim Saints of South Asiawas recently translated into Urdu. TitledBarre Sagheer key Aulia aur un key Mazar, it deals very objectively with the history of our shrines and saints. Although a lot has been written on mysticism, Suvorova has presented it as a living tradition, thus attracting the reader and creating an interest in the subject. Mysticism is not to be discussed, it is something to be practiced and it's very difficult to write about the spiritual experience. Suvorova, however, has managed to share her spiritual experience so that the reader wants to know more, visit the shrines she mentions and share her experience.

N

- Iftikhar Arif (Chairman of the National Language Authority of Pakistan)

n

Комментарии