Валерій Сиров: біографія

Народився 22 грудня 1948 р. у селі Здемірово Костромської області, поблизу знаменитого села Красне-на-Волзі, центру ювелірної промисловості Росії, в сім'ї потомствених ювелірів. Дід по материнській лінії, Метлін Леонід Олександрович, російський ювелір, «лівша», який виконав з срібної монети чайний сервіз, учасник і дипломант двох Всесвітніх виставок в Парижі.

Як згадує Валерій Сиров, на горищі у діда лежали підписки журналів «Нива», «Всесвітня ілюстрація», «Палестина», «Всесвіт і людство», що рясніють гравюрами - репродукціями картин відомих і невідомих художників. Перша персональна виставка відбулася у середній школі № 1 с. Червоне, коли Валерій вчився у 5-му класі. Мріяв вступити до КУХОМ або Ярославське художнє училище, але скрізь отримав відмову через поганий зір - прогресуюча короткозорість на єдиному що бачить оці. Довелося піти у Галицьке педагогічне училище, де була добра ізостудія. Після закінчення училища був прийнятий на художньо-графічний ф-т Подільського педінституту, за клопотанням директора училища К. А. Андріанова. Костромської Худграф став гарною школою для багатьох нині відомих художників завдяки його викладачам Ю. В. Горбунову, живописцю і театральному художнику, випускникові Харківського художнього інституту, Л. П. Верічеву, художник-монументаліст, випускнику Строганівки, філософу В. С. Уколову, якого пам'ятають і випускники ВДІКу, де він згодом викладав естетику. Шість дипломних листів, що поклали початок серії «Світ російської казки», отримали Похвалу вченої ради факультету - першу професійну нагороду. У 1973 році, одружившись, В. М. Сиров поїхав у Магаданську область, працював в с. Усть-Омчуг викладачем малювання в середній школі. У 1977 р. переїхав на південь, до Одеської області, де оселився в українській хаті з дружиною і двома дітьми.

З 1987 р. регулярно показує роботи на персональних виставках в Одесі. Учасник обласних, національних і міжнародних виставок - в Югославії, Італії, Фінляндії, Мексиці, Японії. Твори зберігаються в музеях України та у приватних колекціях за кордоном.

Міжнародні виставки

«Мистецтво Одеси»

• 1981 Югославія, Спліт
• 1982 Італія, Генуя
• 1982 Фінляндія, Оулу

«Слава і сучасність Одеси»

• 1991 Японія, Йокогама

«Мистецтво України та Росії »

• 1996-1997 Мексика

Персональні виставки

• 2007-2008 Одеська мерія
• 1997 Галерея мистецтв Одеського держуніверситету
• 1996,2002 Одеський Будинок вчених
• 2006,2008 Світовий Клуб одеситів
• 2008 Одеса. Галерея «Сади Перемоги»
• 2005 Музей-квартира О. С. Пушкіна, Одеса
• 1995 Одеський Музей західного і східного мистецтва
• 2001 Художня галерея СХ України, Одеса
• 1987 Одеський Будинок актора
• 2006 Галерея мистецтв «Олександрівської парк»
• 1999 Світовий Клуб одеситів
• 2002 Музей особистих колекцій ім. А. В. Блещунова, Одеса
• 2003 Одеський Художній музей
• 2008 «Акварель і не тільки ...» Москва. Клуб - галерея «Вулиця ОГИ», вул. Петрівка 26

• 2008 Колективна виставка «Іван-чай». Москва-Центральний Будинок Художника (ЦДХ)

Дипломи та нагороди

• Диплом інституту культури штату Тобаско (Мексика)
• Диплом Переможця Всеукраїнської акції «Зорі надії», номінація «Образотворче мистецтво» (Київ, 2003 р.)
• Програма «Золоті Майстра Одеси» - диплом у номінації «Графіка», майстер монотипії
• Міжнародна виставка «Марина 96», спонсорський приз

Твори зберігаються в музеях

• Міністерство культури України, м. Київ
• Художній музей, м . Кременчук
• Дирекція Художніх виставок, м. Київ
• Художній музей, м. Одеса
• Музей Прикордонних військ, м. Київ

Комментарии

Сайт: Википедия