Наши проекты:

Про знаменитості

Максимільєн де Бетюн: біографія


Максимільєн де Бетюн біографія, фото, розповіді - носив титули барона Роні
-

носив титули барона Роні

Біографія

Син католика Максимільєн де Роні був вихований матір'ю в протестантській вірі. У 1572 році 12-річною дитиною пережив у Парижі Варфоломіївську ніч, проявивши при цьому дивовижну спритність і самовладання. Незабаром після цього став пажем Генріха Наваррського і потім втік з ним в Наварра. На початку 1580-х років брав участь в Нідерландської кампанії герцога Анжуйського, розраховуючи отримати титул графа Гентського, що колись належав його предкам. Після розгрому французьких військ в Антверпені залишив герцога Анжуйського і повернувся на службу до короля Наваррського. Разом з ним Роні переживав війну з Лігою, надаючи на Генріха великий вплив. Будучи ревним кальвіністом і користуючись величезним авторитетом серед гугенотів, Роні сам порадив Генріху прийняти католицтво і переконав гугенотів примиритися з віровідступництво короля. З 1594 р., тобто з часу вступу Генріха IV до Парижа, Роні займав перше місце в державі, взявши на себе управління всіма галузями державних справ, крім дипломатичних, і отримав від короля титул герцога де Сюллі.

У 1597 р. Сюллі був поставлений на чолі фінансів, а в 1599 р. Генріх призначив його головним наглядачем над шляхами сполучення (grand-voyer de France). У 1601 р. Сюллі був призначений головним начальником артилерії та інспектором усіх фортець; в 1606 р. Генріх нагородив його титулом герцога. Чесний, ощадливий, суворо-прямодушний, невтомно діяльний, Сюллі втримався на чолі управління до самої смерті Генріха IV, незважаючи на придворні інтриги. Генріх цінував його відданість і нерідко відмовлявся за його порадою від легковажних забав. Вся діяльність Сюллі була спрямована проти комерційного та промислового меркантилізму. Вона визначається його ж словами: «labourage et p?turage sont deux mamelles, dont la France est aliment?e et les vraies mines et tr?sors de P?rou». До розвитку цих двох сил, тобто землеробства й скотарства, і прагнув Сюллі у своїй економічній політиці. Повстаючи у своїх поглядах на народне господарство проти промисловості, Сюллі з'явився попередником фізіократів.

Досягнення

Під час релігійних воєн землеробські роботи, за словами королівської декларації 1595 р., майже всюди припинилися, поля були занедбані, села зубожіли. Сюллі поставив собі за мету підняти франц. націю, полегшити становище землеробів і не тільки відновити сільське господарство, а й збільшити його продуктивність. Він звільнив хліборобів від обов'язку внести несплачені ними у строк податки, сума яких доходила до 20 млн. ліврів. Землеробство, на думку Сюллі, має розпадатися на рільництво, виноробство і лісівництво. Крім виробництва хліба, необхідно заохочувати і скотарство, як засіб удобрення землі.

На обов'язки уряду лежать турботи про охорону землеробських продуктів від псування і винищення, про зручності перевезення їх і експорту. Свобода угод і правильна закордонна торгівля особливо важливі для розвитку землеробства. Укази 16 травня 1595, 24 травня 1597 р., 4 серпня 1598 не тільки захищають особистість хлібороба від адміністрації і кредиторів, але охороняють його майно, забороняючи продаж за борги землі і землеробських знарядь. Подати, сплачуваних селянами, була зменшена на 4 млн завдяки залученню до платежу податків буржуазії; відсотки знижені з 8% і 10% на 6%. Едикт 1600 забезпечив селянам право користування вигоном, надавши парафіям за незначну ціну викуповувати общинні землі. Сюллі піклувався про поліпшення культури, вводив нові сорти хлібних рослин.

Комментарии