Петро Михайлович Таланчук: біографія

Народився 1 липня 1939 в селі Городище Київської області. У 1957, після закінчення служби в армії вступив до ленінградське Військово-морське училище ім. Жданова. У 1959 Петро Таланчук перейшов у Вище військово-морське училище ім. Фрунзе, де він навчався на військового журналіста. Однак через 8 місяців військове училище було розформовано і Петро Таланчук не зміг закінчити свою освіту. У зв'язку з цим, у 1960 р. він вступив до Київського політехнічного інституту (КПІ), який він закінчив 1965, будучи вже кандидатом у доктори наук.

Проявивши успіхи у своїй науковій галузі (механіка та машинобудування), Петро Таланчук був залишений в КПІ в якості викладача. Згодом він захистив докторську дисертацію, став завідувачем кафедрою. Через деякий час Петро Таланчук був призначений проректором, а потім і ректором КПІ.

Паралельно з наукою Петро Таланчук займався також політичною діяльністю. У 1989 він був обраний депутатом до Верховної Ради СРСР. Саме він дозволив НРУ ??провести свій перший з'їзд 8 вересня 1989 в стінах КПІ.

У 1991 році Петро Таланчук був зареєстрований кандидатом у президенти України, однак незабаром він зняв свою кандидатуру на користь Леоніда Кравчука. У 1992 Петро Таланчук був призначений міністром освіти України, будучи першою людиною на цій посаді. Цей пост він обіймав до 1994. У свою бутність міністром освіти Петро Таланчук брав активну участь у створенні Академії педагогічних наук України.

26 червня 1994 Петро Таланчук брав участь у першому турі президентських виборів. На них він зайняв останнє місце з семи, набравши 0,55% (143361 голосів).

У 1998-1999 Петро Таланчук брав активну участь у створенніВідкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»для студентів з фізичними вадами. 7 травня 1999 він став головою цього університету. Цю посаду він займає і зараз.

Крім того, Петро Таланчук - президент громадянської Академії інженерних наук України, дійсний член Академії педагогічних наук України, академік чотирьох міжнародних академій і почесний ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» . Він запатентував 50 винаходів, написав понад 350 наукових праць, серед яких 11 монографій. Нагороджений численними медалями, орденом Дружби народів і хрестом пошани «За духовне відродження».

Джерела

• Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Комментарии

Сайт: Википедия