Наши проекты:

Про знаменитості

Адам Петрович Турчинський: біографія


Адам Петрович Турчинський біографія, фото, розповіді - герой боїв за Крим під час Громадянської та Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу
-

герой боїв за Крим під час Громадянської та Великої Вітчизняної війни, Герой Радянського Союзу

Біографія

Виходець з польської родини, свою військову кар'єру А. П. Турчинський почав рядовим в I Світову війну в 1916 р. в 59 кавалерійської дивізії. Брав участь у Брусилівському прориві і, за неперевіреними даними, отримав один з нижчих військових чинів російської армії. З грудня 1917 по лютий 1918 р. був рядовим в Червоній гвардії, воював із загонами Сіверса проти формувань отамана Краснова. У лютому 1918 вступив до Червоної армії, у 1920 р. був призначений командиром ескадрону 33 Північно-Донецького полку 6 кавалерійської дивізії 1 кінної армії, у складі якої штурмував Каховку і Перекоп, воював з військами Врангеля. Орден № 193 Червоного прапора отримав за те, що одним з перших увірвався до Криму. Орден було вручено в Джанкої М. В. Фрунзе. Був близько знайомий з С. Будьонним, Л. З. Мехлісом та О. Городовикова. У 1921 р. призначений командиром дивізіону, а в 1922 р. командиром цього ж полку. У 1924 р. був призначений командиром 63 кавалерійської полку 2 кавалерійської дивізії і на цій посаді брав участь у боях з ліквідації басмацтва на території Узбекистану. У 1926 р. був зарахований слухачем курсів Сходознавства РСЧА у м. Ташкенті. Як командир 82 кавалерійського полку 8-ї окремої Туркестанської кавалерійської бригади брав участь у боях з ліквідації басмацтва на території Туркменії. З 1933 по 1936 р. був слухачем військової академії ім. М. В. Фрунзе (серед іншого, опанував фарсі, афганським та англійською мовами). Спочатку командування інших його на дипломатичну службу.

У 1940 р. А. П. Турчинський був призначений командиром 20-ї гірськострілецької Червонопрапорної дивізії, яка невдовзі після початку ВВВ була направлена ??на територію Ірану. У 1942 р. дивізія була спрямована на Кавказ. У 1943 р. був призначений командиром 395 стрілецької дивізії і в її складі брав участь у боях на Північному Кавказі. У цьому ж році був переведений командиром 2 гвардійської стрілецької дивізії в складі 18 армії. У ніч на 3.XI.1943 дивізія під безпосереднім керівництвом А. П. Турчинського однією з перших висадилася під Керчю в р-ні сіл Маяк-Небезпечне. За вдале завершення даної операції А. П. Турчинському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Вдячне населення Керчі подарувало Турчинському масивний срібний кубок з іменною гравіруванням. З 1944 р. і до кінця війни О. П. Турчинський командував п'ятьдесят п'ятого гвардійської стрілецької Іркутської дивізією. Війну закінчив у Берліні.

Після війни, в 1956 р. за станом здоров'я звільнився у запас. З 1963 р. і до кінця життя (29.01.1979) проживав з сім'єю у м. Сімферополі на вул. Київській.

Пам'ять

Особисті речі, ордени та фотографії О. П. Турчинського знаходяться в багатьох музеях колишнього СРСР, зокрема, в Центральному музеї збройних сил СРСР, музеї бойової слави у селищі Червона Поляна (м. Сочі), Кримському краєзнавчому музеї, Українському державному музеї історії ВВВ. Його ім'ям названо вулиці в м. Керчі та селищі Червона поляна.

Комментарии

Сайт: Википедия