Наши проекты:

Про знаменитості

Чарльз Макартур Ганкай Тейлор: биография


У квітні 1991 року сформований з прихильників убитого президента Доу (в основному з народностей мандінка і кран) і очолюване колишнім міністром інформації в уряді Доу Альхаджі Окрім "Об'єднане визвольний рух за демократію в Ліберії "(ULIMO) вторглася до Ліберії, розгорнувши наступ проти повстанців Тейлора. 30 червня у столиці Кот-д'Івуара Ямусукро відбулася зустріч між Чарльзом Тейлором та Президентом Тимчасового уряду Амосом Сойєр. 14 жовтня 1992 повстанці Тейлора розгорнули наступ на столицю країни Монровію, але зазнали поразки. 17 липня 1993 ULIMO, Тимчасовий уряд і повстанці Тейлора підписали на зустрічі в Женеві угоду про припинення вогню, а 25 липня в Котону (Бенін) було підписано ще одну мирну угоду, яка передбачала роззброєння протівоборствующх сторін, утворення нового перехідного уряду і проведення загальних виборів. Відповідно до угоди стали формуватися державні органи Ліберії. 7 серпня було створено Державну раду, а 3-5 листопада - перехідний уряд. Процес формування нових органів влади супроводжувався гострою політичною боротьбою, що виливається у збройні зіткнення. У травні 1994 року стався розкол за політичними мотивами у ULIMO між лідером угрупування Альхаджі Кромов з народності мадінка і генералом Рузвельтом Джонсоном з етнічної групи кран, який утворив ULIMO-D. Війна переросла в етнічний конфлікт за участю 7 збройних повстанських угруповань, що борються за контроль над країною і її ресурсами (особливо залізної руди, алмазів, деревини та каучуку). У вересні 1995 року приступив до роботи Державна рада Ліберії, до якого увійшли керівники збройних угруповань, у тому числі і Чарльз Тейлор, який зайняв пост віце-голови Держради. 6 квітня 1996 бойовики Тейлора і Кроми спробували заарештувати Рузвельта Джонсона за звинуваченням у вбивстві, що призвело до збройних зіткнень у Монровії. 17 серпня всі сім воюючих угрупувань підписали угоду про перемир'я. 31 жовтня на Тейлора було скоєно замах, що викликало побоювання відновлення бойових дій. Він виступив по радіо, наказавши своїм силам "зберігати спокій". 22 листопада ЕКОМОГ почав роззброєння всіх протиборчих сторін. В обстановці завершення громадянської війни країна стала готуватися до президентських виборів.

Президент Ліберії. Друга Громадянська війна

19 липня 1997 в Ліберії пройшли президентські вибори, перемогу на яких здобув Чарльз Тейлор, який набрав 75,33% голосів. Виборча кампанія на його підтримку проходила під гаслом:«Він убив мою маму. Він убив мого тата. Я голосую за нього ». На початку 1999 року воєнізоване угрупування "Об'єднані ліберійці за примирення і демократію" (ОЛПД) почала вторгнення до Ліберії з території Гвінеї, тим самим розв'язавши чергову Громадянську війну. Крім цього країна зіткнулася і з міжнародним ембарго. У січні 2001 року Рада Безпеки ООН ввела проти Ліберії санкції; при цьому в доповіді ООН повідомлялося, що Тейлор"Як і раніше підживлює конфлікт в Сьєрра-Леоне", поставляючи повстанцям зброю в обмін на алмази. Між тим ліберійські повстанці продовжували тіснити урядові війська. 8 лютого 2002 Тейлор оголосив про введення в країні надзвичайного стану.

Після закінчення в 2002 році Громадянської війни в Сьєрра-Леоне урядом цієї країни і ООН був заснований Міжнародний трибунал ООН з розслідування військових злочинів у Сьєрра-Леоне. Тейлора звинувачували в підтримці повстанців в сусідній країні, які відзначилися пекельною жорстокістю по відношенню до мирного населення. У травні 2003 року Рада безпеки ООН продовжила і розширив дію санкцій, а 4 червня Спеціальний суд ООН по Сьєрра-Леоне видав міжнародний ордер на арешт Тейлора, назвавши його військовим злочинцем і звинувативши в масових вбивствах і тортурах мирних жителів у Сьєрра-Леоне, а також за захоплення заручників, згвалтування та сексуальне рабство. 3 липня президент США Джордж Буш закликав Тейлора піти у відставку. 19 липня загони ОЛПД піддали масованому артилерійському обстрілу північно-західні окраїни столиці, захопили стратегічно важливий міст Сент-Пол і розгорнули запеклі бої з урядовими військами в районі морського порту. Увечері 28 липня "Рух за демократію в Ліберії" (MODEL) захопила другий за величиною місто країни Б'юкенен. 10 серпня Тейлор звернувся по радіо до співгромадян, закінчивши промову словами:"Дасть Бог, я ще повернуся". На наступний день він оголосив про свою відставку і виїхав з країни до Нігерії, яка надала йому політичний притулок.