Архієпископ Тадей: биография

У листопаді 1928 був переведений до Твері (Калінін), архієпископ Калінінський і Кашинський. Як і в Астрахані, багато проповідував, користувався любов'ю пастви, що викликало роздратування влади.

Тверічі часто зверталися до владики за порадами з різних питань. Прославився своєю прозорливістю. Відомо багато випадків, коли він її виявляв, зокрема таке: «Якось прийшла до владики жінка і сказала: - До доньці ходив багатий наречений і приносив подарунки. У нас завтра весілля. Благословіть. - Почекайте небагато. Зачекайте два тижні, - відповів владика - Ну, як же почекати, у нас все приготовлено: і ковбаси куплені, і вино, і холодець наварений. - Треба почекати трохи, - наполягав архієпископ. Через два тижні приїхала дружина "нареченого" з двома маленькими дітьми і забрала його додому ».

Один із знайомих владики з Астрахані і Твері, Аркадій Ілліч Кузнєцов згадував про нього:« Я повинен відтворити образ людини надзвичайної чернечого краси : містичного складу душі, аскетичних подвигів, ревного, до самовідданості, ставлення до Церкви, смиренності, лагідності, безмежної доброти і любові до людей. Якась надзвичайна гармонія панувала у всій істоті цієї людини ».

29 вересня 1936 влада позбавила архієпископа Тадея реєстрації і заборонили йому служити, але владика продовжував служити. З грудня 1936 єпархією не керував, але якийсь час залишався на волі.

Арешт і мученицька смерть

20 грудня 1937 заарештований. На допитах тримався мужньо, винним у контрреволюційній діяльності себе не визнав. На питання про те, хто надавав матеріальну допомогу єпархії, відповів: «Матеріальна допомога передавалася мені особисто в церкві у вигляді добровільних підношень, прізвища цих осіб я назвати не маю можливості, так як їх не знаю».

Під час тюремного ув'язнення був поміщений разом з кримінальниками, які його принижували, йому доводилося спати під нарами. У житії архієпископа розповідається наступна історія: Одного разу вночі Богоматір «з'явилася ватажкові кримінальників й грізно сказала йому: - Не чіпайте святого чоловіка, інакше всі ви лютою смертю загинете. На ранок він переповів сон товаришам, і вони вирішили подивитися, чи живий ще святий старець. Заглянувши під нари, вони побачили, що звідти виливається сліпуче світло, і в жаху відсахнулися, просячи у святителя прощення. З цього дня всі глузування припинилися, і кримінальники навіть почали піклуватися про владику. Начальство помітило зміну щодо ув'язнених до владики, і його перевели в іншу камеру ».

Через десять днів після арешту був засуджений до розстрілу за звинуваченням у керівництві церковно-монархічної організацією. За одними даними, розстріляний, за іншими, був втоплений в ямі з нечистотами. Тюремний лікар попередив віруючих про час похорону владики (як і інші страчені, він був похований без труни). Навесні 1938 віруючі таємно розкрили могилу і переклали його тіло в простій труну. На місці могили був поставлений хрест і на ньому зроблено напис, але незабаром він був знищений владою. Пізніше точне місце поховання було забуто і знайдено лише в 1990. 26 жовтня 1993 були знайдені його чесні мощі, які знаходяться нині у Вознесенському соборі міста Твері.

Ще до офіційної канонізації мало місце його особливе шанування віруючими у Тверській і Астраханської єпархіях. У 1997 Архієрейським собором Російської православної церкви зарахований до лику святих як новомученик.

Праці

• Творіння священномученика Фадея (Успенського), архієпископа Тверського. Т. 1 (Проповіді). Т. 2 (Записки по дидактиці (загальної та методикою Закону Божого і слов'янської мови). Для вчителів церковнопарафіяльних шкіл). 2002.

Сайт: Википедия