Про знаменитості
Анатолій Фіолет: біографія
-
російський поет «одеського кола», учасник об'єднань «Колектив поетів», «Зелена лампа» та ін
Біографія
Після закінчення гімназії вступив на юридичний факультет Новоросійського університету; в 1917 р., студентом, був мобілізований для роботи в Одеському карному розшуку за розпорядженням Тимчасового уряду. Після скасування розпорядження знову повернувся на роботу в кримінальний розшук - як вважав Бунін, з ідейних міркувань, але інші мемуаристи зазвичай як причини називали просто любов молодого поета до гострих відчуттів. У кримінальному розшуку він працював разом з молодшим братом Осипом на прізвисько «Остап». Був убитий в листопаді 1918 р. в результаті зіткнення з бандитами (за однією з версій, яку, зокрема, відстоював Катаєв, його помилково прийняли за брата, але особливих підстав віддати перевагу саме цю версію не має).
Дружина - Зінаїда Костянтинівна Шишова (Брухнова, 1898-1977), автор віршованої збірки «Пенати» (Одеса, 1918) і літературних мемуарів, написаних в пізні роки.
Творчість
У перших опублікованих віршах, по-юнацькому епатажних, Фіолет примикав до егофутуристів (збірка «Зелені Агати: Поезії». Одеса: Вид-во С. Сілвера, 1914. - 32 с.), пізніше почав виробляти власну манеру, що здобула йому репутацію одного з самих талановитих молодих поетів того кола, в який у кінці 1910-х рр.. входили Багрицький, Інбер, Ставров та ін Вірші Фіолетова цінував Бунін, яка процитувала одне його чотиривірш у «Окаянних днях»; спогади про Фіолетові є і в пізній автобіографічній прозі В. Катаєва. Характерно наступний вислів мемуариста: «Я не раз чув<...>визнання від старших товаришів Багрицького або Катаєва, - що вони багатьом зобов'язані Анатолію фіолетово-Шору, його таланту, сміливому смаку». Останні вірші Фіолетова відрізняються тонкістю, особливим поєднанням іронії і крихкості, зворушливим ставленням до тварин. Мемуаристи в один голос називають їх «чарівними». Його чотиривірш
цитує Бунін; в той же час, мабуть, саме ці рядки вплинули на відомий вірш Маяковського «Добре ставлення до коней» (1918).
NНаіболее повне видання:
Відомі вірші
nnnn
n- n
nn
n- КЛИЧ До СОВАМ
nn
n- Серед різних принців і поетів
n- Я - Анатолій Фіолет -
n- Глашатай Сонячних Світанків ...
n- Мій гордий знак - Грядущим жити,
n- І Ваз Небесних Радість пити.
n- Прийдіть всі до мене, щоб бачити,
n- Щоб бачити Сенс Краси.
n- Я буду дзвінко ненавидіти
n- Усіх, хто покинув Храм Мрії.
n- І слово моє почувши, всі ви
n- Зрозумієте, що адже життя Сон,
n- А ви , а ви замкнені в хліви,
n- Де темрява і немає Вікон.
n- О, знайте, що в Грядущому - Радість.
n- І чекати Світанок - ось це солодкість,
n- І тому Я кажу -
n- Всі вклонятися ліхтаря,
n- палаючим у туманних снах,
n- У небесних, сонячна весна ...
nn
n- ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...
nn
n- Грядущим жити Я закликаю,
n- Грядущим, де мерехтить Рок.
n- І вам, безликим, повторюю -
n- Я - Фіолет, Я - Пророк ...
nn
n- n
nn
n- 1914
nn
n
n- n
nn
n- * * *
nn
n- Не архангельські труби -
n- дерев'яні фаготи
n- співали нам про життя грубої,
n- про печалі, про турботи.
nn
n- І тепер, як минулого літа,
n- не сумую і не читаю,
n- осяяний тихим світлом,
n- дні прозорі вважаю.
nn
n- Чи не сумуючи і не радіючи,
n- очікую смерті милої,
n- золотого алілуя
n- над високою могилою.
nn
n- Милий Боже ! Невже
n- я Метні в благому дрімоті?
n- - Все пройшло, над усім проспівали
n- дерев'яні фаготи.
nn
n- n
nn
n- Одеса, 1918
n