Павло Михайлович Фітин: біографія

Біографія

Довоєнний період

Народився в селянській родині. Після закінчення середньої школи працював у сельхозкоммуне, очолював комсомольський осередок. Член ВКП (б) з 1927 року.

У 1932 році закінчив інженерний факультет Інституту механізації та електрифікації сільського господарства. У 1932-1934 роках працював у видавництві «Сельхозгиз» завідувачем редакції. У 1934-1935 роках служив у Червоній Армії, потім знову повернувся до видавництва, ставши заступником головного редактора.

На початку 1938 року в розпал масових репресій з-за відсутності кваліфікованих кадрів було вирішено провести «партнабор» до органів НКВС. Фітин був направлений на навчання на спеціальні прискорені курси Школи особливого призначення в числі інших цивільних фахівців.

У листопаді 1938 року став стажистом у 5-му відділі ГУГБ НКВС СРСР (зовнішня розвідка) і вже в кінці того ж року був призначений заступником начальника відділу, а в 1939 році очолив всю зовнішню розвідку органів держбезпеки і пропрацював на посаді до 1946 року.

На чолі розвідки в роки війни

Видатні організаційні здібності П. М . Фітину проявилися в роки Великої Вітчизняної війни. Очолюючи зовнішню розвідку, він доклав величезні зусилля, щоб забезпечити керівництво країни інформацією про задуми німецького командування, відомостями про можливість відкриття «другого фронту».

Розвідкою був отриманий план німецького наступу на Курській дузі, виходили відомості про сепаратні переговори американців з нацистами в Швейцарії, велися «радіогри», надавалася допомога партизанському руху.

Неоціненний внесок внесла керована Фітин служба у створення в СРСР ядерної зброї.

Післявоєнний період

Вважається, що погано ставився до Фітину ще з довоєнних часів Лаврентій Берія добився в червні 1946 року його звільнення від займаної посади та напрямки в радянську окупаційну зону в Німеччині заступником уповноваженого МГБ.

У 1947 році П. М . Фітину призначили на посаду заступника начальника управління держбезпеки по Свердловській області, в 1951 році перевели до Казахстану міністром внутрішніх справ.

У 1953 році, після арешту Л. П. Берія, П. М. Фітину звільнили з органів безпеки за службовою невідповідністю без пенсії, так як він не мав необхідної вислуги років.

В останні роки життя П. М. Фітин працював директором фотокомбіната Союзу радянських товариств дружби.

Помер 24 грудня 1971 року в Москві. Похований у Москві на Введенському кладовищі.

У 2008 році у рідному селі П. М. Фітину Ожогін (нині Шатровський району Курганської області) на згадку про нього встановлена ??меморіальна дошка.

Фахівці вважають , що при П. М. Фітину радянська розвідка досягла самих видатних результатів.

Нагороди

• Нагрудний знак «Заслужений працівник НКВС»
• Орден Червоного Прапора Туви
• Орден Червоної Зірки
• Два ордени Червоного Прапора
• Медалі

Комментарии

Сайт: Википедия