Зельда Сейр Фіцджеральд: біографія

Біографія

Зельда Сейр народилася в 1900 році в Монтгомері, штат Алабама, в заможній родині одного з провідних юристів Атланти. Вона була дуже активною дитиною: любила танцювати, відвідувала уроки балету і часто проводила вільний час на відкритому повітрі. У школі в неї було мало подруг. У той же час, зважаючи однією з найкрасивіших дівчат міста, вона мала помітний коло шанувальників.

Зельда познайомилася з Френсісом Скоттом Фіцджеральдом незадовго до закінчення до Першої світової війни, коли він служив в армії США. Їх дошлюбні стосунки не були безхмарними: зі Скоттом у них часто виникали різного роду розбіжності, крім того Зельда продовжувала зустрічатися з іншими чоловіками. Тим не менше у 1920 році вони одружилися і почали жити в Нью-Йорку, отримавши статус літературних знаменитостей. Їх життя складалося з частих скандалів (у тому числі і на грунті ревнощів), непомірного вживання алкоголю і безлічі ексцентричних витівок, завдяки чому Скотт і Зельда часто ставали головними персонажами світської хроніки. У 1921 році у них народилася дочка, яку на честь батька назвали Френсіс «Скотті» Фіцджеральд.

Через кілька років вони переїхали до Італії, а потім до Франції. У 1925 році Скотт Фіцджеральд опублікував свій знаменитий роман «Великий Гетсбі», що отримав світове визнання. Також він потоваришував із Хемінгуеєм. Проте його відносини з Зельдов як і раніше залишалися напруженими. Він почав використовувати аспекти свого особистого життя як матеріал для власних творів і навіть черпав необхідну інформацію з щоденника дружини, замінюючи імена на вигадані.

Сама Зельда в цей час писала статті та короткі оповідання для журналів. Однак поступово вона все більшою мірою починала відчувати проблеми з психікою. У серпні 1925 року, приревнувавши свого чоловіка до танцівниця Айседора Дункан, Зельда кинулася зі сходів ресторану. Хоча вона не отримала серйозних ушкоджень, про її помутнінні розуму почали говорити вже публічно. У віці 27 років вона раптом стала одержима балетом і практикувалося до знемоги. У 1930 році їй був поставлений діагноз шизофренія. Тепер більшу частину часу вона проводила в різних клініках. Скотт супроводжував її в цих поїздках. В одній з клінік штату Меріленд вона написала напівавтобіографічний роман «Врятуй мене, вальс» (англ.Save Me the Waltz), який був опублікований в 1932 році. Скотт був в люті, що у своєму творі вона використовувала дані з їх особистого життя, хоча сам використовував подібний прийом у своєму романі «Ніч ніжна» (англ.Tender is the Night, 1934).

Незабаром Скотт повернувся в США, де вирішив влаштуватися сценаристом до Голлівуду. Там він зустрів оглядача Шейлу Грем, з якою і провів останні роки. У 1936 році Зельду перевели в Хайлендські лікарню для душевнохворих у Ешвіллі, Північна Кароліна. Її чоловік помер у 1940 році від серцевого нападу. Зельда останні роки займалася написанням свого другого роману, так і залишився незавершеним. У 1948 році на території Хайлендського госпіталю сталася пожежа, в результаті чого загинули 9 осіб. У їх числі була і Зельда Фіцджеральд.

Культурний вплив

Інтерес до сім'ї Фіцджеральд зріс незабаром після смерті Зельди: сімейна пара стала об'єктом науково-популярних книг і фільмів. У 1970-і роки Зельда стала однією з ікон фемінізму.

Відомий японський геймдізайнер, Сігеру Міямото, в одному зі своїх інтерв'ю зізнався, що, натхненний красою звучання її імені, він використовував ім'я Зельди в назві своєї серії ігорThe Legend of Zelda.

У 2007 році французький письменник Жіль Леруа був визнаний гідним Гонкурівської премії за свій роман «Пісня Алабами", що представляє собою вигадану біографію Зельди Фіцджеральд.

Комментарии

Сайт: Википедия