Франсуаза Дольто: биография

Її роботи і думки зараз наново відкриваються, в 2008 році на честь столітнього ювілею Дольто пройшов цілий ряд наукових і культурних заходів у Франції (фр.). У 1990 році був створений «Документальний Архів Франсуази Дольто», відкритий для дослідників і для всіх, хто цікавиться творчістю Дольто (фр.).

nНесвідомий образ тіла і сімволообразующіе кастраціїУ ході своєї багаторічної аналітичної практики, а також завдяки дитячим консультацій у клініці Трюссо (1940-1978) і в центрі Етьєн Марсель (1962-1985), Дольто створить власний метод роботи з дітьми, приділяючи особливу увагу самому ранньому, «архаїчного» періоду життя дитини, розглядаючи всі його життєві прояви - соматику, комунікацію і афекти - як повідомлення, які необхідно розшифрувати і перевести в мову. Її теорія «несвідомого образу тіла» стане теоретичної спробою осмислити все те «неречевое» багатство тілесного досвіду, яке закладається з самого моменту народження дитини. Відповідно, цей образ тіла є живим і рухомим синтезом всіх емоційних і фізичних переживань дитини, свого роду несвідомої символічної інкарнацією бажає суб'єкта, який існує і структурується завдяки і у відносинах з іншими. Розглядаючи людська істота як несе в собі притаманне тільки йому бажання жити, рости і розвиватися, вона відстоює право на поваги бажання кожного, навіть самого маленького дитини, не маючи на увазі під цим задоволення всіх його прохань і сподівань. Відповідальне ставлення до себе і до оточуючих, на думку Дольто, закладається лише завдяки мові, відкритим до всякого питання спілкуванням, сенс якого в тому, щоб пояснити кожному ново-народженому, що прийшов у цей світ, його пристрій, його правила і його закони. Висуваючи тезу про сімволообразующіх кастрація, Дольто постулює, що на кожному етапі психічного і фізичного дорослішання дитини є моменти, коли він змушений зіткнутися з обмеженням свого бажання і з неможливістю його реалізації. Цей момент важкий і болісний для дитини, але саме тоді він відкриває, що культура і цивілізація накладає заборону не на бажання, а на неприйнятний людським співтовариством - у перспективі колективного співжиття - способу його реалізації і пропонує напрацьовані століттями інші, сублімується способи його реалізації.

Зелений Дім

Прийнявши найактивнішу участь у створенні Зеленого Будинку в 1979 році-разом з П'єром Бенуа, Колетт Лонжіньон, Марі-Елен Маландран, Марі-Ноель Ребу і Бернаром тисом - Франсуаза Дольто до самої смерті працювала приймаючої, приносячи свій аналітичний досвід і знання у відкрите соціальний простір, куди може прийти кожен, хто тільки готується або вже став батьком. Задуманий як місце відпочинку, спілкування та зустрічі з іншими дітьми та іншими дорослими, Зелений Дім відкритий для дітей від 0 до 4 років у супроводі дорослих або ж для майбутніх батьків, тільки очікують появу дитини на світ. Зелений Дім - це простір слова, слова про повсякденні турботи і про будні виховання, це місце, де можна спілкуватися, зав'язуючи свої відносини зі світом, з перших моментів життя. Це «простір у партнерстві з батьками, з гарантією анонімності, яка ні має нічого спільного з анонімним, безособовим прийомом, але швидше з ідеєю того, що ніхто не оцінює і не порівнює дітей». Модель роботи Зеленого Будинку отримала широке визнання у дітей, батьків та професіоналів і за 30 років існування значно поширилася як у Франції, так і за кордоном.

Бібліографія

• Les ?tapes majeures de l 'enfance, ?d. Gallimard (1994)
• S?minaire de psychanalyse d'enfants (avec la collaboration de Louis Caldagu?s), ?d. du Seuil, Paris (1982)
• Paroles pour adolescents ou le complexe du Homard, ?d. Hatier (1989)
• L '?chec scolaire, ?d. Vertiges du Nord (1989)
• Quand les parents se s?parent (avec la collaboration de In?s de Angelino), ?d. du Seuil, Paris (1988)
• L '?vangile au risque de la psychanalyse, ?d. Jean-Pierre D?large (1977) (Fran?oise Dolto, interpell?e par G?rard S?verin, philosophe, th?ologien, psychanalyste)
• Une psychanalyste dans la cit?. L 'aventure de la Maison verte, ?d. Gallimard (2009)
• Une vie de correspondances: 1938-1988, ?d. Gallimard (2005)
• Lettres de jeunesse: correspondance, 1913-1938, ?d. Gallimard; rev. et augm. (2003)
• La Difficult? de vivre, ?d. Gallimard, Paris (1995)
• Le sentiment de soi: aux sources de l 'image et du corps, ?d. Gallimard (1997)
• Au jeu du d?sir, ?d. du Seuil (1981)
• S?minaire de psychanalyse d'enfants (avec la collaboration de Jean-Fran?ois de Sauverzac), ?d. du Seuil, Paris (1985)
• Sexualit? f?minine, ?d. Scarab?e / A. M. M?taili? (1982)
• Tout est langage, ?d. Gallimard, Paris (1995)
• Le Cas Dominique, ?d. du Seuil (1971)
• Le f?minin, ?d. Gallimard (1998)
• Psychanalyse et p?diatrie, (le texte publi? de sa th?se de m?decine) ?d. du Seuil (1971)
• L 'Enfant du miroir (avec Juan David Nasio), ?d. Rivages, Paris (1987)
• Autoportrait d 'une psychanalyste, ?d. du Seuil, Paris (1989)
• Libido f?minine, ?d. Carr?re, Paris (1987)
• Lorsque l 'enfant para?t, ?d. du Seuil, Paris (1990)
• La Cause des enfants, ?d. Robert Laffont, Paris (1985)
• Enfances, Paris (1986)
• Les chemins de l '?ducation, ?d. Gallimard (1994)
• La vague et l 'oc?an: s?minaire sur les pulsions de mort (1970-1971), ?d. Gallimard (2003)
• La cause des adolescents, ?d. Robert Laffont (1988)
• L 'image inconsciente du corps, ?d du Seuil (1984)
• Solitude, ?d. Vertiges, Paris (1985)

Сайт: Википедия