Про знаменитості
Теофіл Едвард Хансен: біографія
-
австрійський архітектор норвезько-данського походження, прихильник класицизму
Життя і творчість
Т. Е. Хансен народився в сім'ї страхового агента, норвежця за походженням, і датчанки. Брат архітектора Ганса Християна Хансена. Вивчав зодчество у Карла Фрідріха Шинкеля, потім у Відні. У 1837 році Хансен переїздить до Афін, де займається візантійської архітектурою. За допомогою афінського містобудівника Едуарда Шауберта, ділового партнера брата Теофіла, архітектор отримує в Афінах свої перші замовлення. Талант Т. Е. Хансена був гідно оцінений австрійсько-грецьким банкіром Георгом Симоном фон Сіна, що запросив архітектора працювати у Відні. Хансен мав продовжити свою творчу діяльність «в грецькому стилі» також і в столиці Австрії.
Перший час Хансен працює у Відні як асистент у Людвіга Ферстера. Спочатку він дотримується романтичного стилю, пізніше стає послідовником неоренесансу в архітектурі, званого також «віденський стиль». Згодом віденський стиль з чисто архітектурної області поширюється і на внутрішню обстановку будівель, створюючи справжній симбіоз різних напрямів мистецтва (Гезамткунстверк, нім.Gesammtkunstwerk).
Т. Е. Хансен був одним з головних зодчих віденської Рінгштрассе, побудувавши тут свій найвідоміший шедевр - віденський Рейхстаг, у стилі давньогрецького храму. У створеному їм будинку Віденського музичного союзу знаходиться так званийЗолотий зал, що є по своїм акустичним даними кращим концертним залом Відня. Ще одним чудовим спорудою Т. Хансена у Відні можна назвати сучасний Військово-історичний музей, збудований за зразком венеціанського Арсеналу з елементами візантійської та готичної стилізації.
У своїй роботі Т. Е. Хансен співпрацював зі скульптором Вінценцо Пільц, художником Карлом Ралем; його асистентами були молоді Отто Вагнер і Ганс Вільгельм Ауер.
У 1863 році Т. Е. Хансен стає почесним громадянином Відня. У 1868 році він обирається професором віденської Академії образотворчих мистецтв. З 1877 року Академія розміщується в будівлі на Шіллерплац, побудованому за проектом архітектора. У 1884 році архітектору було надано баронський титул.
Вибрані споруди
- Малий палац, Брно (1847-48)
- Палац ерцгерцога Вільгельма, Відень (1864 - 68), нині штаб-квартіва ОПЕК
- Афінський університет (1839-44)
- Лікарня в Патрах (1857)
- Афінська національна обсерваторія (1843-46)
- Палац Епштейн, Відень (1868-72)
- Заппейон,Афіни (1874 - 88)
- Академія образотворчого мистецтва, Відень (1871-76)
- Будівля парламенту (Віденський Рейхстаг), (1874 - 83)
- Віденський музична спілка, (1867-70)
- Віденська фондова біржа,(1874-77)
- Афінська Академія (поч. о 1856)
- Замок Гернштейн, Нижня Австрія
- Палац Тодеско,Відень (1861-64).
- Готель «Великобританія», Афіни (1862)
- Військово-історичний музей, Відень ( 1856)