Наши проекты:

Про знаменитості

Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький: биография


Наступ на Львів

У жовтні 1648 року Богдан Хмельницький обложив Львів. Як показують його дії, він не збирався займати місто, обмежившись взяттям опорних пунктів на його підступах: укріплених монастирів Святого Лазаря, Святий Магдалени, собору Святого Юра. Однак, Хмельницький дозволив загонам повсталих селян і козацької голоти, якими керував тяжкопоранений Максим Кривоніс, штурмувати Високий Замок. Повстанці захопили раніше неприступний польський замок, а городяни погодилися заплатити Хмельницькому відкуп за його відступ від стін Львова.

Гетьманство

У перших числах січня 1649 р. Хмельницький виїхав до Києва, де його зустріли урочисто. З Києва Хмельницький вирушив до Переяслава. Слава його рознеслася далеко за межі України. До нього приходили посли від кримського хана, турецького султана, молдавського господаря, Семиградського князя.

У грудні 1648 року в Києві проїздом до Москви перебував єрусалимський патріарх Паїсій. Паїсій погодився також передати лист Хмельницького царя з проханням «про прийняття Війська Запорозького під високу государеву руку». Митрополит Коринфский Іоасаф підперезав гетьмана мечем, освяченим на Гробі Господньому в Єрусалимі.

Прийшли посли і від поляків, з Адамом Киселем на чолі, і принесли Хмельницькому королівську грамоту на гетьманство. Хмельницький скликав раду в Переяславі, прийняв гетьманський «гідність» і дякував короля. Це викликало велике незадоволення в середовищі старшини, за якою слідували і прості козаки, голосно виражали свою ненависть до Польщі. З причини такого настрою Хмельницький у своїх переговорах з комісарами поводився досить ухильно і нерішуче. Комісари пішли, не виробивши ніяких умов примирення. Війна, втім, не припинялася і після відступу Хмельницького від Замостя, особливо на Волині, де окремі козацькі загони (загони) продовжували безупинно партизанську боротьбу з поляками. Польський Сейм, що зібрався у Кракові в січні 1649 р., ще до повернення комісарів із Переяслава, постановив збирати ополчення.

У Переяславі Хмельницький одружився з Геленою Чаплинської, отримавши спеціальний дозвіл патріарха Паїсія. Перший чоловік Чаплинської був живий, і формально Чаплинська була з ним у шлюбі.

Другий похід на Волинь. Облога Збаража і битва при Зборові

Навесні польські війська почали стягуватися на Волинь. Хмельницький розіслав по Україні універсали, закликаючи всіх на захист батьківщини. Літопис Самовидця, сучасника цих подій, досить картинно зображує, як усі, старі й малі, городяни і селяни, кидали свої житла і заняття, озброювалися чим попало, голили бороди і йшли в козаки. Утворено було 24 полку. Військо було влаштовано за новою, полковий системі, виробленої козацтвом при походах в Січі Запорозької. Хмельницький виступив з Чигирина, але рухався вперед надзвичайно повільно, чекаючи прибуття кримського хана Гірея Іслям III, з яким він і з'єднався на Чорному Шляху, за Животовим. Після цього Хмельницький з татарами підступив до Збаража, де обложив польське військо. Облога тривала більше місяця (у липні 1649 р.). У польському таборі почався голод і повальні хвороби. На допомогу обложеним виступив сам король Ян Казимир на чолі двадцятитисячну загону. Папа надіслав королю освячений на престолі святого Петра у Римі прапор і меч для винищення схизматиків, тобто православних. Поблизу Зборова, 5 серпня, відбулася битва, в перший день залишилася невирішеною. Поляки відступили і окопалися ровом. На другий день почалася жахлива різанина. Козаки вривалися вже в табір. Полон короля, здавалося, був неминучим, але Хмельницький зупинив битву, і король, таким чином, був врятований. Самовидець пояснює цей вчинок Хмельницького тим, що він не хотів, щоб басурманам дістався в полон християнський король.