Енцо Беарзот: біографія

Кар'єра

Енцо Беарзот почав кар'єру в клубі «Про Горіція», звідки потім перейшов в «Інтер». Потім він грав за «Катанію» і «Торіно», де вперше отримав виклик в національну команду. Потім Енцо знову виступав за «Інтер», а завершив кар'єру в «Торіно».

Тренерська кар'єра

Завершивши кар'єру футболіста, Беарзот почав тренерську кар'єру, спочатку як тренер воротарів, потім як помічник Нерео Рокко і Едмонд Фаббрі. У 1968 році Беарзот вперше самостійно почав тренувати, очоливши клуб «Прато», де спочатку був асистентом, а потім, у січні 1969 року став головним тренером, замінивши Діно Баллаччі. З цим клубом Беарзот зайняв 8 місце всерії С.

У 1969 році Енцо став головним тренером збірної Італії до 23 років, звідки перейшов до табору національної збірної, ставши помічником Ферруччо Валькареджі.

У 1975 році Беарзот був призначений головним тренером збірної Італії. Це відбулося завдяки втручанню технічного комісара Бернардіні, Джіджі Пероначе. У 1978 році Енцо привів збірну до 4 місця на чемпіонаті світу, а через два зайняв теж місце на чемпіонаті Європи.

У 1982 році Енцо привів національну команду до перемоги на чемпіонаті світу. Це відбулося незважаючи на жорстку критику з боку ЗМІ, через яку він навіть був змушений ввести мораторій на спілкування з журналістами.

Після перемоги на чемпіонаті світу, італійці не змогли пройти кваліфікацію до чемпіонату Європи, посівши у групі лише 4 місце. Після чемпіонаті світу 1986, де Італія дійшла лише до 1 / 8 фіналу, Беарзот покинув пост головного тренера збірної, не дивлячись на те, що контракт тренера був розрахований до 1990 року. Під керівництвом Беарзота, збірна провела 104 матчі, таким чином він випередив Вітторіо Поццо, який мав 97 зустрічей; в них команда здобула 51 перемогу, 28 матчів завершила внічию і 25 матчів програла.

Після збірної

З 2002 по 2005 рік Беарзот займав пост президента тренерського сектора федерації футболу Італії.

21 грудня 2010 помер в Мілані на 84 році життя.

Досягнення

• Чемпіон світу: 1982

Нагороди

• Великий офіцер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою »: 25 жовтня 1982

Комментарии

Сайт: Википедия