Михайло Ходорковський: биография

У той же час керівництво компанії вдавався до так званої податкової оптимізації, користуючись численними юридичними лазівками, що дозволяють знизити обсяг податкових відрахувань - заниження оподатковуваної бази, продаж нафти через трейдерські фірми-«одноденки», зареєстровані в регіонах з пільговим оподаткуванням, застосування трансфертного ціноутворення, продаж нафти під виглядом «скважинной рідини», застосування схеми «зворотного заліку» і т. д. Подібні схеми в тому чи іншому поєднанні використовувалися всіма російськими нафтовими компаніями, проте варіант зі «скважинной рідиною» застосовувався тільки «ЮКОСом». За твердженням Юлії Латиніної, ідея продажу так званої «рідини на гирлі свердловини», що була основним способом мінімізації місцевих податків, була «кращим винаходом ЮКОСа». Насправді ж цей спосіб мінімізації податків був «запозичений» в США.

Журнал «Експерт» писав:«Вертикальна інтеграція в поєднанні з трансферними цінами та регіональними пільгами використовувалася більшістю сировинних компаній. Те, що інші не попалися (або отримали істотно менші податкові претензії), не говорить про великі таланти їхніх юристів і бухгалтерів. Просто ЮКОС став чемпіоном не тільки в корпоративному управлінні, а й у масштабах застосування методів податкової оптимізації, і в діяльності по законодавчої та пропагандистської захисту своєї діяльності. Застосування таких схем, навіть прикрите роботою з законодавчими зборами регіонів і рекламою ЮКОСа у всіх ЗМІ, не могло не викликати роздратування зростаючого податківців і губернаторів. Однак служба по зв'язках з громадськістю (тобто з владою) компанії тривалий час успішно блокувала будь-яку боротьбу регіональних влад з податковою оптимізацією, в тому числі в арбітражних судах ».

Податкові органи до пори до часу закривали очі на ці сумнівні податкові схеми, і потрібна була зміна влади на найвищому державному рівні, щоб органи прокуратури отримали вказівку зайнятися розслідуванням усіх допущених порушень. Це розслідування і подальше судове переслідування керівників ЮКОСа мало на меті не лише повернути ЮКОС у державну власність, а й продемонструвати колегам Ходорковського по великому бізнесу, що ситуація в країні змінилася.

Аж ніяк не всі олігархи випробували на собі всю тяжкість російського правосуддя. Так, наприклад, в 2003 році Альфа-банку, конкуренту «Менатепу», було дозволено продати частину своїх нафтових активів компанії BP. У церемонії підписання взяв участь президент Путін, демонструючи, що російська влада по-різному ставиться до своїх великим бізнесменам: якщо ЮКОС Михайла Ходорковського виявився фактично розгромлений і розібраний по шматках, то Альфа-банку Михайла Фрідмана дозволили продати частину нафтового бізнесу за кордон, а Роману Абрамовичу держава в 2005 році заплатило 13 мільярдів доларів за його нафтову компанію «Сибнефть».

У 1999 році на тонну видобутої нафти ЮКОС заплатив податків в 10 разів менше «Сургутнефтегаза» і в 5 разів менше «ЛУКОЙЛу». За твердженням Інституту фінансових досліджень, в 2000 році ЮКОС займав друге місце за розмірами податкових виплат серед найбільших російських нафтових компаній, а в 2001 році ЮКОС став лідером серед найбільших російських нафтових компаній за обсягами податкових відрахувань до бюджету в абсолютному обчисленні і в перерахунку на видобуту тонну нафти.

За твердженням газети «Коммерсант», в 2001 році ЮКОС платив податків на тонну видобутої нафти менше, ніж компанія Татнафта (на 0,6%) та державна компанія Роснефть (на 3 %).

Державна і політична діяльність

У 1991 році Ходорковський і Невзлін були радниками голови Ради Міністрів РРФСР Івана Силаєва з фінансово-економічних питань.

У 1992 році Ходорковський став головою Інвестиційного фонду сприяння паливно-енергетичної промисловості з правами заступника міністра палива та енергетики Росії. За деякими твердженнями, у березні 1993 року був призначений заступником міністра палива та енергетики Росії.