Яків Куденетовіч: биография

Звідси цар послав 9 липня своїх воєвод ближніх, боярина князя Якова Куденетовіча Черкаського «з товариші», на литовського гетьмана Януша Радзивілла під Оршу і звелів їм «промишляти над Радзивіллом, скільки милосердний Бог допомоги подасть». У товаришів з князем Яковом Куденетовічем вирушили воєводи сторожового полку князь М. М. Тьомкін-Ростовський і В. І. Стрєшнєв, передового полку - князь Н. І. Одоєвський і князь Ф. Ю. Хворостінін. Гетьман Запорізький Іван Золотаренко повинен був йти під Оршу на допомогу до князя Черкаському, але, зайнятий облогою Гомеля, вже в другій половині серпня міг відокремити тільки 1000 козаків під начальством свого брата Василя, в той же час гетьмана Хмельницького зі стольником А. В. Бутурліним велено було «промишляти» над коронними та литовськими містами.

Завдяки всім цим розпорядженням, гетьман Радзивілл був поставлений у дуже скрутне становище, так як він виявився наданим виключно своїм силам, не перевищує, по известиям польських істориків, 8000 чоловік, з причини численної московської раті. Тому Радзівіллу хоча і вдалося 2 серпня несподіваним нічним нападом нанести чутливий шкоди московському війську, але вже 4 серпня, прийшовши до Орші, князь Яків Куденетовіч міг донести цареві, що Радзивілл з-під Орші побіг до Кописі. Взявши Оршу, князь Черкаський рушив за Радзивіллом до Кописі і зайняв це місто без опору, так як Радзивілл відступив далі, а жителі Кописі присягнули царю. 7 серпня воєводи наздогнали Радзивілла під Шклов і розбили його, не вдаючись до допомоги князя А. Н. Трубецького, що стояв у той час за Дніпром. Радзивілл відійшов до Борисова.

Зраділий цими успіхами, цар надіслав 11 серпня до воєвод князя Якову Куденетовічу з товариші стольника запитати про здоров'я. У погоню за Радзивіллом велено було йти князю А. Н. Трубецького, а князю Якову Куденетовічу доручено було промишляти над Шклов, Бихов та іншими литовськими містами.

Ще восени того ж 1654 року посланий князем Черкаським загони встигли взяти кілька міст. Так як в Москві з липня 1654 до початку 1655 лютувала морова язва, від якої у дворі князя Якова Куденетовіча померло 423 особи з 533, то князю не довелося на час затишшя у військових діях з нагоди холодної пори року повернутися на відпочинок до Москви; при тому ж і цар в листі до нього, 19 січня, повідомляв про свій намір незабаром знову виступити проти Польщі; 23 січня цар писав до Матвєєву, що він послав вже по бояр і по всіх ратних людей і звелів їм з усіма запасами йти на службу та ставитися безстроково, тому що час наспів.

Ранньою Навесні 1655 року государ вирушив до Смоленська, де його вже чекав князь Яків Куденетовіч, колишній як і раніше першим воєводою великого полку, і до літа війна була в повному розпалі.

11 липня государ зазначив князю Якову Куденетовічу з товариші йти під Вільну, разом із запорожцями під начальством гетьмана Івана Золотаренка. 29 липня в півмилі від Вільни російські воювали з поляками, колишніми під начальством Радзивілла і Гонсевского, і розбили їх, а потім опанували Вільної; 9 серпня було взято Ковно, а 29 - Гродно.

Мабуть, князь Яків Куденетовіч не брав безпосередньої участі в подальших військових діях, а залишався у Вільні за царя, який вже дав було князю наказ послати похідних воєвод із значною кількістю ратних людей до Варшави, туди ж рушив і сам князь Черкаський з головними силами. Але похід цей довелося зупинити через те, що на театрі війни готувався виступити ще один супротивник - шведський король Карл X, який встиг опанувати Великої Польщею, Варшавою, Краковом і прагнув до захоплення Білорусі та Литви. Зіткнення бажали запобігти переговорами, які доручено було вести князю Якову Куденетовічу.