Кесар Олександрович Беліловська: біографія

Біографія

Кесар Олександрович Беліловська народився в сім'ї фельдшера єврейської лікарні. Живучи в Полтаві, підозрювався в політичній неблагонадійності і знаходився під негласним наглядом. У 1879 році вступив на медичний факультет Дерптського університету. У 1881 році виїхав за кордон. У жовтні того їжак року виключений з Дертптского університету за неприбуття в строк з відпустки. За відомостями іноземної агентури, в червні 1881 року прибув до Відня, де вступив до соц.-революц. гуртки і в українофільську революційну партію. У 1883 році закінчив Єнського університету зі званням доктора медицини. Після повернення до Росії, йому дали місце міського лікаря в Петропавловську. У 1892 році переїхав до Петербурга. У 1889 році направляють в Курляндію помічником лікаря-інспектора міста Мітава. У 1905 годку він виявився замішаним у революційних рухах і його виганяють за межі губернії. Поїздивши довгий час по Росії, в 1913 році він зупиняється в Криму, де отримує місце головного карантинного лікаря в Феодосії. Після 1920 року Беліловська працював у відділі охорони здоров'я Кримського ревкому, в 1925-1932 він як лікар обслуговував дипломатичний корпус СРСР у Персії. У 1932 році повернувся до Сімферополя.

Творчість

У 1876 році в одній з місцевих газет Лейпцига Беліловська розмістив свою першу публікацію - переклад німецькою мовою вірші Т. Г. Шевченка «Нащо менi чорнi брови ». У Відні зближується з академічним студентським товариством «Січ», яке видавало «Слов'янський альманах»; в цьому альманасі Беліловська публікує свої поетичні твори.

Він одним з перших звернув свою увагу на творчість молодого українського поета Івана Франка. У 1882 році у київській газеті «Труд» їм була опублікована послана з Німеччини стаття «кілька слів про переведення гетевського" Фауста "на українську мову Іваном Франком». У цей же час Беліловська тісно співпрацював з журналом «Світ», який видавали І. Белей та І. Франка; в цьому журналі він помістив свою «Пiвнiчну пiсенку» і вірш «Сон».

Беліловська видав дві книги альманаху «Складка»: першу - в 1896 році в Харкові, другу - в 1897 році в Петербурзі. У цих виданнях вперше в Росії були опубліковані два вірші Івана Франка українською мовою.

У 1914 році він починає займатися перекладацькою діяльністю. Він видає два випуски «Поезії» Ф. Шіллера українською мовою. Тоді ж він взявся за переклад І. Гете і Г. Гейне. У 1915 році він видає у Феодосії книгу «Галичина, її минуле і сьогодення».

У його поетичній творчості простежуються патріотично-ностальгічні і любовні мотиви. Беліловська був одним з перших, хто після А. Кримського, звернувся до східного фольклору - особливо знаменно його твір «Перські мотиви» і цикли віршів, присвячених казахському фольклору.

Джерела

• Дегтярьов П. А. Про лiтературнi взаємини I. Франка та К. Белiловського / / Губар О. Сучаснi украiнськi письменники Криму., Сiмферополь, 1997, с.263
• Беліловська Кесар Олександрович / / Українська радянська енциклопедія, т.1., Київ, 1978, стор 399.

Комментарии

Сайт: Википедия