Про знаменитості
Беллмер, Ханс: біографія
13 березня 1902 - 23 лютого 1975
німецький графік, скульптор, фотохудожник, книжковий ілюстратор, письменник
Біографія
За наполяганням батька працював на сталеливарному заводі, в шахті, в 1923 вступив у Вищу технічну школу в Берліні, де зустрівся з Джорджем Гросу і Джоном Хартфілд. У 1925 за порадою Гроса кинув Школу і відбув до Парижа, познайомився там з Полем Елюара. Після повернення відкрив власне рекламне агентство, виступав як художник книги, ілюстрував в 1925 гротескно-пародійний роман Мінонно (псевдонім німецького письменника-експресіоніста Саломона Фрідлендера, 1871-1946) «Залізничне щастя, або Анти-Фрейд». Подорожував по Італії та Тунісу.
У 1930-і рр.. Беллмер, за допомогою лялькового майстра, художниці з костюмів Лотте Прітцель, почав працювати над еротізірованним чином деформованої ляльки, протиставляючи свій задум офіційним культу «арійського» здоров'я і естетиці «класичного» тіла в гітлерівській Німеччині. У зверненні до цієї теми і її подальшої трактуванні на Беллмера вплинула автобіографічна книга Оскара Кокошки «Фетиш» (1925), а пізніше - праця австрійського психіатра Пауля Шильдера «Образ і подобу людського тіла» (1935) і книга французького психіатра Жана Лермитта «Образ нашого тіла »(1939).
У 1934 18 фотографій ляльок, що викликали захоплення Андре Бретона, були опубліковані в паризькому сюрреалістском журналі« Мінотавр ». У тому ж році серія «Die Puppe» («Лялька») була віддрукована крихітним тиражем у приватному видавництві м. Карлсруе без імені автора, який, тим не менше, був зарахований після цього нацистською пропагандою додегенеративного мистецтва(у 1936 книга була перевидана в Парижі, фотографії фігурували на виставках сюрреалістів у Парижі та Нью-Йорку в 1935-1936). У 1938 Беллмер емігрував до Франції. Влітку 1939 як підданий Німеччині був укладений французькою владою в табір «Tuilerie des Milles», де, серед багатьох, перебували Леон Фейхтвангер, Макс Ернст, художники Фердинанд Шпрінгер, Вольс та ін З 1941 по 1944 жив на півдні Франції (Кастр, Тулуза) , потім повернувся в Париж. У 1953 познайомився в Берліні з художницею і письменницею Уніком Цюрн, з 1954 Цюрн стала його паризькій подругою, моделлю («Уніка на ниточці», 1959, та ін), співавтором в образотворчому і словесному мистецтві (вони писали експериментальні вірші-гетерограмми). У 1970 пережив важкий інсульт, втратив здатність пересуватися. Страждала важкої шизофренію, Цюрн по виході з психіатричної лікарні в 1970 покінчила з собою.
Творчість і визнання
Беллмер ілюстрував книги Саду, Лотреамона, Арагона, Жое Буську, Рене Кревель, Жоржа Батая, Уніки Цюрн, «Історію О» Поліни Реаж. У 1959 і 1964 його творчість була представлена ??на міжнародних виставкахdocumenta??i>у Касселі.
«Фільм про Хансе Беллмере» (1972) зняла французький кінорежисер Катрін Біне (у головній ролі - Майкл Лонсдейл ).
Бібліографія
Твори Беллмера
- Les dessins de Hans Bellmer. Paris: Deno?l, 1966.
- Hans Bellmer: Photographien. M?nchen: Schirmer / Mosel, 1984.
- Oeillades cisel?es en branche. Paris: Editions Jeanne Bucher, 1939 (тексти Жоржа Юнье)
- Hans Bellmer, vingt-cinq reproductions 1934-1950 / Christian D'Orgeix, ?d. Paris, 1950 (включає текст автора).
- Les Jeux de la poup?e. Paris: Les Editions premi?res, 1949 (14 текстів Поля Елюара, видання готувалося ще в 1939 р. Крістіаном Зервос).
- Memories of the Doll Theme / / Surrealists on Art / Lucy R. Lippard, ed. Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1970, pp. 63-66 (про задум серії «Лялька»; те ж на франц. Мовою - Obliques. Num?ro sp?cial. Hans Bellmer. Paris: Borderie, 1975, pp. 58-65).
- La Poup?e. Paris: Editions GLM, 1936.
- Die Zeichnungen von Hans Bellmer / Alex Grall (Hrsg.). Berlin: Propyl?en-Verlag, 1969.
- Hans Bellmer: Anatomie du D?sir. Paris: Gallimard; Centre Georges Pompidou, 2006.
- Poup?e. Variations sur le montage d'une mineure articul?e / / Minotaure, 1935, № 6, p.30-31.
- Petite Anatomie de l'inconscient physique ou l'anatomie de l'image. Paris: Le Terrain Vague, 1957 (власні тексти з ілюстраціями).
- Hans Bellmer Photographe. Paris: Centre Georges Pompidou; Filipacchi, 1983.
- Hans Bellmer / Textes de Sarane Alexandrian, ?d. dirig?e et r?alis?e par Jean Saucet. Paris: Filipacchi, 1971.
- Hans Bellmer. Catalogue raisonn? de l'?uvre grav?, 1938-1975 / Fabrice Flahutez ed. Paris: Nouvelles ?ditions Doubleff, 1999.
Література з біографії
- Буську Ж. Ханс Беллмер: Малюнки 1935-1946 років / /
- Краусс Р. Холостяки. М.: Прогрес-Традиція, 2004, с.117-118
- Lichtenstein T. Behind Closed Doors: The Art of Hans Bellmer. Berkeley: University of California Press, 2001.
- УЛИПО [Огляд Валерія Кислова] / / Мітін журнал, 1997, вип.54, с. 168-219 (=; в тому числі - про гетерограммах Х. Б. і Уніки Цюрн).
- Krauss R. Corpus Delicti / / Idem. Le Photographique: Pour une th?orie des ?carts. Paris: Macula, 1990, p.164-196.
- Dourthe P. Bellmer, le principe de perversion. Paris: Jean-Pierre Faur, 1999.
- Webb P., Short R. Hans Bellmer. London; New York: Quartet Books, 1985.
- Pieyre de Mandiargues A. Le tr?sor cruel de Hans Bellmer. Paris: Le Sphinx-Veyrier, 1980.
- Alexandrian S. Hans Bellmer. Paris: Filipacchi, 1971 (англ. 1972, 1975).
- Taylor S. Hans Bellmer: The Anatomy of Anxiety. Cambridge: MIT Press, 2000.
- Altner M. Hans Bellmer, die Spiele der Puppe. Zu den Puppendarstellungen in der bildenden Kunst von 1914-1938. Weimar: VDG-Verlag, 2005.
- Енциклопедичний словник сюрреалізму. М.: ІМЛІ РАН, 2007, с.52-54