Альфред Гаррійович Шнітке: біографія

Сім'я

Альфред Шнітке народився 24 листопада 1934 року в місті Енгельс в Республіці німців Поволжя в змішаній єврейської та німецької сім'ї. Його батько, Гаррі Вікторович Шнітке (1914-1975), народився у Франкфурті-на-Майні, куди його батьки перебралися з Лібави в 1910 році. У 1927 році разом з батьками переїхав до Москви, в 1930 році - в Покровск, де вступив у партію і працював журналістом у радянських німецьких виданнях; розповіді та кореспонденції з фронту російською мовою друкував у газеті «Більшовик». Мати, Марія Йосипівна Фогель (1910-1972), походила з німецьких колоністів, що переселилися до Росії в 1765 році і осіли в селі Кам'янка; працювала вчителькою німецької мови. У 1943 році батька майбутнього композитора призвали на фронт, а Альфред з молодшим братом (згодом поетом, прозаїком і перекладачем Віктором Шнітке) були відправлені в Москву, де жили у діда і бабусі по батьківській лінії - інженера Віктора Мироновича (1889-1956) і редактора ТЄЇ Абрамівни Шнітке. Теа Абрамівна (уроджена Кац, 1889-1970) працювала редактором у Державному видавництві іноземної літератури, займалася німецької філології і перекладу на німецьку мову, в тому числі була автором підручника «Граматика німецької мови» (з Е. Б. Ерліх, Москва: Видавництво літератури на іноземних мовах, 1963, друге видання - Київ, 1995), редактором та автором приміток до німецького видання роману Томаса Манна «Будденброки» (2-е видання - там же, 1959), роману Яна Петерсона «Наша вулиця» (Unsere Stra?e, там же, 1952, нім.), перевела на німецьку мову романи А. А. Фадєєва «Останній із удеге» (1932 і 1972), А. Б. Чаковський «Weither leuchtet ein Stern» (спільно з сином, Гаррі Шнітке, 1964).

Двоюрідний брат А. Г. Шнітке - правозахисник і громадський діяч Володимир Едуардович Шнітке (нар. 1939), голова петербурзького товариства «Меморіал» (1989), засновник Петербурзького науково -дослідного центру «Голокост».

Батьки Шнітке між собою говорили по-німецьки і першою мовою композитора став німецький, однак згодом він звертався до матері по-німецьки, а до батька по-російськи.

Музична освіта

Музична освіта для А. Г. Шнітке почалося в 1946 році у Відні, куди його батько був відряджений після Великої Вітчизняної війни кореспондентом і перекладачем газети «?sterreichische Zeitung». Після повернення до Москви в 1948 році родина оселилася в підмосковній Валентинівка, і мати і батько влаштувалися на роботу в редакцію газети «Neues Leben» (згодом у цій же газеті працювала і молодша сестра Альфреда Ірина, в ній же публікувався і його брат Віктор). Батько займався перекладами радянської літератури на німецьку мову для видавництва літератури іноземними мовами «Прогрес».

Біографія

З 1961 по 1972 рік Шнітке викладав в Московській консерваторії. У наступні кілька років заробляв собі на життя в основному написанням музики до фільмів.

У 1990 році композитор разом з сім'єю переїхав до Німеччини. Почав викладати в Гамбурзької консерваторії. У 1995 році Шнітке була присуджена Державна премія Російської Федерації.

В останні роки життя здоров'я Шнітке різко погіршився: композитор переніс три інсульти, але тим не менш до кінця зберігав творчу активність. Шнітке помер в Гамбурзі 3 серпня 1998. Похований у Москві, на Новодівичому кладовищі.

Особливості музичного світу Шнітке

Творчість А. Г. Шнітке характеризується концептуальністю задумів, масштабністю, експресією, типові складно диференційована оркестрова та ансамблева фактура, полістилістиці, системи цитат. Помітно переважання інструментальних жанрів.

Комментарии