Наши проекты:

Про знаменитості

Макс Йоганн Сигізмунд Шульце: біографія


Макс Йоганн Сигізмунд Шульце біографія, фото, розповіді - видатний німецький зоолог, анатом і гістолог
-

видатний німецький зоолог, анатом і гістолог

Біографія

Макс Шультца народився в родині лікаря і професора анатомії Карла Шультца (нім.Karl August Sigismund Schultze). Його брати Зигмунд Бернхард Шульце (1827-1919) - лікар-гінеколог і професор в університеті Єни, і а Сигізмунд Август Шульце (1833-1918) - юрист і професор в університеті Страсбурга. Його син Оскар Макс Шульце, також став професором анатомії в Університеті Вюрцбурга.

Макс Шультца з 1845 по 1849 рік вивчав медицину і особливо анатомію і порівняльну анатомію, а також хімію в Грейфсвальді та Берліні.

У 1849 році отримав ступінь - доктор медицини.

У 1850 році призначений прозектором при анатомічному інституті в Грейфсвальді, де і читав лекції медицини в якості приват-доцента, а в той же час досліджував морську фауну і переважно війчастих черв'яків, за монографію яких удостоєний ступеня доктора філософії "honoris causa" Ростокського університету.

У 1853 році Шультца, отримавши від берлінського медичного факультету стипендію Блюменбаха, відправився до Італії для вивчення багатокамерних корененіжок.

У 1854 році запрошений в Галле в якості екстраординарного професора анатомії.

У 1859 році зайняв кафедру анатомії в Бонні, де влаштував зразковий анатомічний інститут.

Заслуги Макса Шультца в анатомії і переважно в гістології органів почуттів так само значні, як і в зоології. Уже перша велика робота, в якій він досліджував гістологічну будову війчастих черв'яків і вперше довів присутність хлорофілу в організмі цих тварин, звернула на нього увагу вченого міpa, результатом чого стало його вшанування Ростокський університетом і присудження премії. Деякі наукові праці Макса Шультца зроблені спільно з російським професором М. М. Руднєвим.

Перебування Макса Шультца в Італії мало результатом відома праця про організацію Rhizopoda polythalamia і про корененіжки взагалі; в цій праці він описав своєрідні руху саркодікових і вперше показав, що оболонка не є необхідна складова частина клітини; дослідження ці лягли в основу реформи теорії клітин, завдяки якій Шультца придбав загальну популярність вченого світу.

Разом з Брюке, йому належить заслуга точного з'ясування природи тваринної клітини (переважно м'язових клітин), поняття про міжклітинній речовині як продукт виділення спочатку дотичних ембріональних клітин та розвитку м'язової і волокнистої сполучної тканини. Крім цього, Макса Шультца вдалося з'ясувати спосіб закінчення багатьох нервів в органах почуттів хребетних тварин і знайти загальні риси цих закінчень у різних органах почуттів.

У 1865 році Макс Шультца заснував медичний журнал «Archiv f? r mikroskopische An atomie», редактором якого він був до своєї смерті; цей журнал незабаром став одним з кращих і найбільш поширених.

Головні праці Макса Шультца

  • De arteriarum notione, structura, constitutione chemica et vita (1849)
  • Observationes de structura cellularum fibrarumque nervearum (1868)
  • Ueber den gelben Fleck der Retina, seinen Einfluss auf normales Sehen und auf Farbenblindheit. Bonn: M. Cohen u. Sohn, 1866
  • Ueber die Entwicklung von Ophiolepis squamata (1852)
  • Zur Kenntnis der elektrischen Organe der Fische (1858)
  • Beitr?ge zur Naturgeschichte der Turbellarien (1851 )
  • ?ber Muskelk?rperchen und das, was man eine Zelle zu nennen habe (1861)
  • Die Hyalonemen (1860)
  • Beitr?ge zur Kenntnis der Landplanarien (1857)
  • Das Protoplasma der Rhizopoden und der Pflanzenzellen (1863)
  • De ovorum ranarum segmentatione (1863)
  • Die Entwicklungsgeschichte von Petromyzon planeri (1856)
  • Ein heizbarer Objecttisch und seine Verwendung bei Untersuchungen des Blutes (1865)
  • ?ber den Organismus der Polythalamien (Foraminiferen) nebst Bemerkungen ?ber die Rhizipoden im Allgemeinen. Leipzig, Engelmann, 1854
  • Untersuchungen ?bеr den Bau der Nasenschleimhaut, namentlich d ie Structur und Endigungsweise der Geruchsnerven bei dem Menschen und den Wirbelthieren (1861)
  • Ueber die Entwicklung von Arenicola piscatorum etc (1855)
  • Ueber die Endigungsweise der Geruchsnerven und die Epithelialgebilde der Nasenschleimhaut (1856)
  • Zur Anatomie und Physiologie der Retina (1866)
  • ?ber die zusammengesetzten Augen der Krebse und Insekten (1868 )

Джерела

  • Використано матеріали німецькомовного розділу Вікіпедії.
  • n
    При написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).
    n

Комментарии

Сайт: Википедия