Про знаменитості
Штефан Ладіслаус Ендліхер: біографія
-
австрійський ботанік, сходознавець і нумізмат
Вивчав богослов'я в католицькій семінарії у Відні, отримав духовний сан, який скоро склав, і в 1828 р. поступив на службу у віденську придворну бібліотеку.
Вивчав ботаніку та філологію. У 1836 році отримав місце хранителя віденського природничо кабінету, а в 1840 році - професора ботаніки Віденського університету та директора ботанічного саду.
Брав участь у заснуванні Віденської академії наук і в подіях 1848 року.
Втратив свій стан, влаштовуючи на свої кошти ботанічний музей і сад і видаючи «Annalen der Wiener Museum» і інші дорогі твори і т. д.; свій гербарій і бібліотеку, оцінені в 24 000 талерів, подарував державі.
Чи було причиною його смерті самогубство, з вірогідністю невідомо.
Ендліхер був видатним систематиком і створив одну з кращих для свого часу природну систему рослин («Genera plantarum secundum ordines naturalis disposita??i>», Відень, 1836-1840;«Enchiridion botanicum», Лейпциг, 1841). Хоча його система, яка являє собою удосконалення природних систем Жюссье і Декандоля і в якій були прийняті до уваги анатомічні ознаки (будова стебла), в даний час і застаріла, але його точні описи сімейств і пологів до цього часу мають велике значення.
У «Genera plantarum ...» Ендліхер описав 277 сімейств і 6895 пологів, розташував сімейства в 52 класах, а класи ці були з'єднані в області, секції та когорти. За цією системою всі рослинне царство ділиться на 2 великі групи: 1) слоевцовие (Thallophyta??i>) і 2) стеблові (Cormophyta??i>), залежно від того, ясні чи є у них листи й стебла чи ні. Таллофіти, або слоевцовие, - суть нижчі тайнобрачние. Стеблові поділені на: 1) верхоростние (Acrobryeae), маючи на увазі тут вищі тайнобрачние і деякі з явнобрачних (цикадові), 2) кругоростние (Amphibryeae), або однодольні і 3) верхокругоростние (Acramphibryeae), до складу яких увійшли хвойні, голонасінні, бессемянние, однопокровние, сростнолепестние і раздельнолепестние.
Рід рослин Endlicheria Nees, nom. cons., сімейства Лаврові був названий Неесом в 1833 році на честь Ендліхера.
Твори
Разом з Марціусом Ендліхером був початий величезна праця «Flora brasiliensis».
Інші ботанічні праці Ендліхера:
- «Iconographia generum Plantanun» (там же, 1838) (лат.)
- «Flora Posomensis» (Прессбурзі, 1830) (лат.)
- «Atacta botanica» (там же, 1833) (лат.)
- «Synopsis coniferarum» (Санкт-Галлен, 1847) (лат.)
- «Grundz?ge d. Botanik»(разом з Унгером, там же, 1843) (нім.)
- «Prodromus florae Norfolkiae»(Відень, 1833) (лат.)
- «Grundz?ge einer neuen Theorie d. Pflanzenzeugang»(там же, 1838) (нім.)
Крім того, Ендліхер написав цінну китайську граматику:«Anfangsgrundz?ge der chinesischen Grammatik»( Відень, 1845) (нім.) та інші твори з філології та сходознавства, наприклад:
- «Analecta grammatica» (Відень, 1830) (лат.)
- «Die Bruchst?cke einer altdeutschen Uebersetzung des Matth?us Ewangelium» (1834) (нім.).
- «Atlas von China nach Aufnahme der Jesuitenmission?re»(Відень, 1846) (нім.)