Лідія Яворська: біографія

Виховувалася в київській гімназії. З дитинства брала участь в аматорських спектаклях. У 1889 р. вступила на драматичні курси Петербурзького театрального училища (клас В. Н. Давидова). Потім навчалася в актора «Комеді Франсез» Франсуа-Едмона Го в Парижі.

Дебютувала в 1893 році в Ревелі (Товариство Н. С. Васильєвої). У 1893 р. була запрошена в московський Театр Корша, де залишалася два сезони. Особливу увагу звернула на себе виконанням ролей Маргарити Готьє («Дама з камеліями» А. Дюма-сина), Аліси («Боротьба за щастя» С. В. Ковалевської), Ольги ранцеві («Чад життя» Б. М. Маркевича) і особливо в «M-me Sans G?ne» В. Сарду. У 1895 р. за порадою А. П. Чехова була запрошена А. С. Суворіним в петербурзький театр Літературно-художнього гуртка (згодом Театр Літературно-мистецького товариства), де особливий успіх мала в ролях «Принцеси Мрії» і «Заза».

У 1894 р. вийшла заміж за письменника князя В. В. Барятинського. У 1900 р., розійшовшись у поглядах з дирекцією на репертуар (з приводу антисемітської п'єси «Контрабандисти» В. А. Крилова), вийшла зі складу трупи. У 1901 році відкрила в Петербурзі «Новий театр», різноманітний репертуар якого включав і п'єси М. Горького, А. П. Чехова, Л. М. Толстого, Х. Ібсена. Багато йшли в театрі п'єси чоловіка Яворської. У 1907-1918 роках Яворська їздила з гастролями - міста Росії; Лондон, Париж. У 1915 невдало намагалася возоновіть роботу свого театру в Петербурзі. У 1916 році розійшлася з чоловіком. У 1918 виїхала за кордон, жила в Лондоні. У 1920 році вийшла заміж за Фредеріка Джона Поллока, 4-го баронета Хаттона.

Яворська поміщала статті, з питань як загальним, так і спеціальним (театр, живопис), в «Киевлянине», «Сині батьківщини» , «Північному кур'єрі», «Новинах», «Всесвітньому віснику».

Ролі в Театрі Літературно-мистецького товариства

• Маргарита Готьє («Дама з камеліями» А. Дюма -сина, 1895)
• Заза («Заза» П'єра Бертона та Шарля Симона)
• Ізеіль (Izeyl; «Ізеіль» Армана Сильвестра і Ежена Морана, 1897)
• Катрін ЮБШ («Мадам Сан-Жен» В. Сарду, 1895)
• Ганнеле - «Ганнеле» Г. Гауптмана
• Ольга Ранцева («Чад життя» Б. М. Марковича, 1893)
• Раутенделейн - «Потоплений дзвін» Г. Гауптмана, 1897)

Ролі в п'єсах Е. Ростана

Для Яворської перекладала п'єси французького драматурга Е. Ростана Т. Л. Щепкіна-Куперник.

• Сільветте («Романтики», 1895)
• Роксана («Сірано де Бержерак», 1898 )
• Мелісанда («Принцеса Мрія», 1896)
• герцог Рейхштадтского («Орлятко», 1902)

з граючих Яворської ролей, крім вже названих, видаються ще: Клеопатра («Антоній і Клеопатра" У. Шекспіра), Аріель («Буря» В. Шекспіра), «Нора» Х. Ібсена, «Антігона» Софокла, Ірен («Коли ми, мертві, прокидаємося» Х. Ібсена), «Сафо» А. Доде, Бетсі («Плоди освіти» Л. М. Толстого), Ніна («Чайка» А. П. Чехова), Маша («Три сестри» А. П. Чехова), Лідія («Скажені гроші» А. Н. Островського), Ольга Кручиніна («Перекати» В. В. Барятинського).

Комментарии

Сайт: Википедия