Омелян Пугачов: біографія

Козача станиця Зимовейской в ​​Донської області дала Росії двох великих бунтівників - Степана Разіна й Омеляна Пугачова, ім'я якого вона і носить сьогодні.

Омелян Іванович Пугачов народився в 1742 році. Точна дата його народження невідома, оскільки документи бунтівника були відкликані Особливою комісією і пропали. На світ з'явився Омелян у звичайній козацькій родині, і крім нього в Івана Михайловича і Ганни Михайлівни Пугачовою було дві дочки, Федосія з Уляною, і ще один син - Дементій. Мати Омеляна займалася господарством, а главі сім'ї була уготована козацька служба. Дивує те, що сім'я Пугачовим належала до православної віри, що досить нетипово, так як більшість яицких і донських козаків у той час були старовірами.

З вісімнадцяти років Омелян почав служити цареві та батьківщині, і ця подія в його житті збігся з Семирічній війною (1756 - 1763 роки). Омеляна відправили в дивізію графа Чернишова. Смерть Петра III спричинила за собою припинення війни, і козачий полк, в якому служив Омелян, повернувся на батьківщину. Ще у віці дев'ятнадцяти років Омелян обвінчався з Софією Дмитрівною Недюжевою зі станиці Есауловская, і в 1764 році у них народився первісток - син Трохим. Чотири роки опісля з'явилася на світ донька Горпина, а потім Христина. Весь цей час Пугачов ніс службу в рідній станиці і лише один раз під командуванням осавула Яковлева Єлисея був посланий до Польщі для повернення втікачів туди старообрядців.

У 1769 році почалася російсько-турецька війна. Пугачов з полком Кутейникова попрямував до Бендер і при їх взяття 16 вересня 1770 відзначився хоробрістю. У наказі він відзначений як хорунжий. У 1771 році козачі полки були відведені до Єлизаветград для зимівлі, і тут Пугачов захворів і потрапив до госпіталю. За висновком лікаря у хорунжого «гнилі ноги і груди» - мабуть, почався фурункульоз. Полковник Кутейников прийняв рішення відправити Пугачова з іншими хворими козаками на Дон разом з обозом, які займаються заміною коней. Так як Пугачов повернутися в діючі частини не зміг, він, за існував тоді правилами, найняв собі в заміну козака Бірюкова, забезпечивши його «кіньми двома під сідлами, буркою і шаблею, сіряк синім, харчів всіляких і дванадцятьма рублями грошей». Сам Пугачов спробував подати у відставку, але начальство військовий столиці Черкеськ наказало йому лікуватися і про відхід з армії не думати. Пугачов заявив, що буде лікуватися сам, і відправився в Таганрог, до сестри Федосье.

Зять його, Симон Павлов, повідомив Омеляну, що збирається з товаришами втекти з козацької служби. Втеча була здійснена, але закінчився невдачею. Після того як втікачів зловили, Павлов на допиті показав, що Пугачов допомагав йому, і Омеляну довелося ховатися від суду. Затримували його кілька разів, але Пугачову вдавалося втекти, і, нарешті, він вирушив до Польщі. В основному ховався в поселеннях розкольників-старообрядців, де познайомився з Осипом Коровкін. Осип підказав Пугачову простий спосіб повернення до легальної життя. За його порадою Пугачов поїхав вглиб Польщі і здався властям. Згідно з указом Сенату, який вийшов в 1762 році, покаявшись розкольники-старообрядці могли вибрати для поселення Сибір чи Оренбурзьку губернію. У результаті Пугачов отримав паспорт і вирушив у слободу Мечетна на Іргиз.

У листопаді 1772 року він прибув на місце і кілька днів по тому поїхав за покупками в Яїцьке, де зустрівся з Денисом Пьянова. У розмові з Денисом Пугачов вперше і іменував себе Петром III, щасливо врятувалися від своїх убивць. Як тільки Пугачов повернувся в Мечетна слободу, його заарештували за доносом і направили на слідство до Симбірська, а в початку 1773 року перевели до Казані. У травні Пугачов домовився про втечу з іншими ув'язненими і за допомогою караульного солдата Григорій Мещенкова втік з слідчої в'язниці. До кону літа того ж року він уже був у землях Яицкого війська, свідомо називав себе імператором Петром III і зв'язувався з незадоволеними козаками, вже брали участь у заворушеннях. Для того щоб знайти «людини, що відає в грамоті» і складати «царські укази», Пугачов вирушив у заборонену для нього Мечетна слободу. Тут він був пізнаний, але зумів втекти.

Комментарии