Наши проекты:

Про знаменитості

Роуен Аткінсон: биография


Дебютна серія проекту з'явилася на екранах в 1990 році, і творці фільму, кілька приголомшені загальним захопленням, незабаром почали отримувати нагороди і премії - серед них були «Золота троянда Монтре», «Еммі», «BANFF», «АСЕ» і безліч інших. Права на показ «Містера Біна» придбали близько двохсот країн світу. Головного героя зіграв, зрозуміло, Роуен Аткінсон і зіграв так, що саме за цю роль в 1995 році кінокритики назвали його «новим Чарлі Чапліном».

Успіх містера Біна сам актор пояснював просто: цей персонаж, будучи на вигляд дорослою людиною, зберіг всередині себе дев'ятирічного хлопчика. В образі Біна позитивні риси переплелися з безвідповідальністю і егоїзмом, він сіяв навколо себе руйнування і лиха. Ймовірно, саме тому чималу частину шанувальників Аткінсона склали діти - комік дав їм доступ до теперішнього «дорослій» гумору, ні разу не перейшовши при цьому допустимих меж сімейної комедії.

Однак божевільна популярність серіалу принесла Роуен Аткінсон і своєрідну проблему: містер Бін перетворився на головна справа його життя. Знаменитий комік грав пізніше самі різні ролі, але позбавитися від чоловічка у коричневих брюках так ніколи і не зумів - глядачі завжди бачили в ньому перш за все непередбачуваного містера Біна ...

П'ять років опісля актор отримав роль доктора Шунера в картині «Побачення Денніса Дженнінгса» - епізодичну, але завдяки йому стала дуже помітною. До речі, в 1989 році цей фільм отримав «Оскара» як краща короткометражка. Однак після 1990 року в будь-якій ролі і в будь-якому фільмі Аткінсона сприймали як містера Біна - і це прикро, адже більшість створених ним персонажів дуже далекі від цього образу. Роуен перевтілювався в них з приголомшливою точністю і легкістю, міг зобразити якого завгодно людини та яке завгодно почуття.

У 1990 році він зіграв містера Стрінгера в англійській картині «Відьми» (режисер Нік Роег) - чарівною, але не зовсім дитячій казці. У 1993-му Джим Абрахамс запросив Аткінсона на роль Декстера в пародійної комедії «Гарячі голови 2». У 1994 році стартував масштабний кінопроект Майка Ньюелла, сценарії для якого писав Річард Кертіс, а головні ролі виконував Х'ю Грант. Перший фільм називався «Чотири весілля і одні похорони» і став мало не самим вдалим в історії британського кінематографа, зібравши в прокаті майже чверть мільярда доларів. В одному з епізодів фільму з'явився і Роуен Аткінсон в ролі в батька Джеральда - недосвідченого священика, вперше проводив церемонію вінчання.

У 1995 році Аткінсон повернувся на телебачення - його запросили на головну роль у серіалі під назвою «Тонка синя лінія». Ця комедія ситуацій транслювалася на каналі BBC2 до 1997 року. Сценарій Бена Елтона розповідав про життя провінційних британський поліцейських. Образ інспектора Реймонда Фаулера ліг в скарбничку грандіозних досягнень Роуена. Черговим успіхом коміка стала в 1999 році короткометражна комедійно-фантастична картина «Доктор Хто і Прокляття неминучої смерті» (режисер Джон Хендерсон) - чудова кінопародія з нехитрою сюжетом. На її знімальному майданчику Роуен працював разом з Х'ю Грантом, Джоенн Ламлі, Джим Броудбент.

У 2000 році він знявся в ролі гінеколога Джеймса в комедії «Все можливо, дитинка!», А на наступний рік знову з'явився в одній з головних ролей, зігравши Енріко Полліні в «щурячих перегонах». Ця пригодницька комедія режисера Дейвіда Цукера зібрала в світовому прокаті вісімдесят п'ять мільйонів доларів, майже вдвічі окупивши витрати на виробництво. Чарівну містичну комедію «Скубі Ду» за участю Аткінсона поставив в 2002 році американський режисер Раджа Госнелл, взявши за основу відомий однойменний мульсеріал. Разом з Роуеном, що грали Еміля Мондаверіоса, власника Страшного острова, у фільмі знялися Метью Ліллард, Сара Мішель Геллар і Фредді Принц-молодший. Чималу популярність отримала в 2003 році і англійська комедія «Агент Джонні Інгліш» - пародія на шпигунські фільми, в якій героєві Роуена довелося перетворитися з скромного службовця в суперагента.