Люсіль Болл: біографія

Біографія

Люсіль Болл народилася і виросла в Джеймстауні, штат Нью-Йорк, в родині баптистів. Її батько був шотландського походження, а предки матері були з Ірландії та Франції. Батько Люсіль працював монтером в телефонній компанії «Bell Company» і з обов'язку служби його часто переводили з одного об'єкта роботи на інший. Коли Люсіль виповнилося три роки, її сім'я залишила рідний Джеймстаун і переїхала в містечко Анаконда в штаті Монтана. Але незабаром батька знову перевели, і їх новим місцем проживання стало місто Вайндотт в Мічігані. Там же в лютому 1915 року її батько помер від черевного тифу, відставивши дружину вагітної другою дитиною.

Після смерті батька Люсіль і її брат Фред виховувалися матір'ю і дідусем з бабусею. Її дід Фред С. Хант був ексцентричним соціалістом, який дуже любив театр. Він часто водив маленьку Люсі на спектаклі в місцевий театр і був дуже радий тому, що вона сама бере участь у шкільних постановках.

У 1925 році, зі схвалення матері, Люсіль надійшла в школу драматичного мистецтва Джона Мюрея Андерсона. Там сором'язливу Люсі затьмарювала інша починаюча зірка, Бетт Девіс. Через кілька тижнів шкільні викладачі сказали їй, що у неї немає ніякого майбутнього на сцені, і Люсіль покинула школу.

У 1932 році вона повернулася до Нью-Йорка, щоб стати актрисою. Спочатку вона досягла невеликого успіху, як модель для дизайнера ХЕТІ Карнегі та реклами сигарет «Chesterfield». Потім стала брати участь в бродвейських постановках, взявши псевдонімДайан Белмонт. Але довго вона там не протрималася, і незабаром її звільнили. Після невеликої роботи в якості однієї з «Золотих дівчаток» у фільмі «Римські скандали» вона залишила Нью-Йорк і перебралася до Голлівуду, щоб стати кіноактрисою. Там вона познайомилася з Джинджер Роджерс, яка стала її кращою подругою. У 1930-і роки вона багато знімалася в кіно в епізодичних ролях, а на початку 1940-х підписала контракт зі студією MGM. У голлівудських колах вона була відома як «Королева боліварів» (звання, яке раніше належало Фей Рей), тому що вона знімалася в основному у фільмах категорії «B». А актор Макдональд Кері був визнаний її «королем».

У 1940 році Люсіль познайомилася з керівником джаз-оркестру кубинцем Дізі Арназом, за якого незабаром вийшла заміж. Їх часті публічні сварки і екстравагантні витівки привертали велику увагу преси. У 1942 році Арназ був призваний на службу в армію, але через травму коліна був залишений в Лос-Анджелесі, де влаштовував музичні концерти для поранених солдатів. У 1944 році Люсіль подала на розлучення, а коли їх офіційно розвели, вона помирилася з чоловіком і вирішила залишитися з ним.

У 1948 році Люсіль отримала роль Ліз кагат (пізніше Купер), ексцентричної дружини, у радіопрограмі для CBS «Мій коханий чоловік». Програми була дуже успішною і CBS вирішило зробити її телеверсію, яка отримала назву «Я люблю Люсі». Вона погодилася, але наполягала на тому, щоб з нею знімався її чоловік. Спочатку керівництво CBS відмовилося, вважаючи, що публіці не сподобається пара, де дружина американка, а чоловік кубинець. Але після експериментального епізоду, в якому Люсі показала весь свій комедійний талант, керівництво CBS було в захваті і серіал вийшов на телеекрани.

Комментарии