Борис Костянтинович: біографія

Вмираючи, Костянтин призначив Нижній Новгород - Андрію, Суздаль - Дмитру, Городець - Борису.

Боротьба за Нижегородський престол

У 1365 році помер бездітним Андрій, і його доля хотів зайняти Дмитро; але Борис випередив його, і Дмитро змушений був звернутися до допомоги великого князя Дмитра Івановича Донського. Останній умовляв братів мирно поділитися, але Борис не слухав; тоді він послав преп. Сергія кликати його до Москви на суд; Борис не поїхав. Сергій за наказом митрополита і великого князя зачинив всі церкви в Нижньому; але і цей захід не допомогла. Після цього були надіслані з Москви полки на допомогу Дмитру, і коли останній наблизився з ними і зі своєю раттю до Нижнього, Борис вийшов до нього назустріч і став просити миру, відступаючи від Нижнього Новгорода. Світ йому було дано, і з тих пір Борис не порушив усталеного між ним і братом згоди і був вірним союзником великого князя: в 1367 році разом із Дмитром, своїм братом, боровся з монгольським мурзою Булат-Темір, що грабували їх землі; в 1370 році на вимогу брата ходив на Асана, царя болгар; в 1375 році допомагав Дмитру Іоановіче в боротьбі його з тверським князем і в 1377 і 1378 рр.. прославився перемогами над мордва, яка пограбувала спадок його брата і спалив Нижній Новгород.

У 1383 році помер Дмитро Костянтинович, князь Суздальсько-Нижегородський. Борис в цей час знаходився в Орді у Тохтамиша і встиг у нього випросити собі ярлик на Нижегородський доля. Сини ж Дмитра, Семен і Василь-Кірдяпа, повинні були задовольнитися Суздалем; цим вони, звичайно, були незадоволені і після повернення з орди за допомогою великого князя почали війну з дядьком за Нижній Новгород і навіть Городець, на який вони отримали ярлик від хана; але незабаром помирилися, поступившись Борису Городець.

Повернувшись в Городець, Борис тим не менш не покидав думки заволодіти і Нижнім. По смерті Дмитра Донського (1389 р.), який, як вже сказано вище, не раз висилав проти нього свої полки, відправився в Орду клопотати про Нижегородському князівстві. Не заставши в Орді Тохтамиша, що відправився до кордонів Персії воювати з Тамерланом, він наздогнав його на шляху, більше місяця мандрував з ним і, нарешті, повернувся з ярликом від хана на Нижній (1390 р.). Але недовго довелося Борису володіти Нижнім. У 1392 р. Василь Дмитрович, великий князь московський, разом з іншими уділами отримує від хана ярлик і на князівство Нижегородське. У тому ж році після повернення з Орди відправив він у Нижній послів, яким нижегородські бояри, які не любили Бориса, зрадили місто, оголосивши народові, що він тепер належить уже московському князю, а Бориса з дружиною і дітьми в кайданах за наказом Василя I розвезли по різних містах.

У 1393 р. Борис помер у Суздалі, де і поховано його тіло в Різдво-Богородицькому соборі.

Культурна діяльність

Борис Костянтинович відомий ще як будівельник: У 1372 році у вигляді оплоту від набігів мордви, черемис і татар заснував місто Курмиш на р.. Сурі, а за три роки перед цим поставив у місті соборну церкву на честь Архангела Михайла (1369 р.).

Сім'я

Борис Костянтинович був одружений на дочці литовського князя Ольгерда, Марії, і мав від неї двох синів: Данила та Івана, прозвання Тугий-лук, яким в 1412 р. вдалося добути ярлик від Зелені-Салтана, хана кипчакский, на Нижній Новгород, але вони тут пробули недовго: в 1417 р. ми бачимо їх у Москві, звідки на наступний рік вони бігли назад до Нижнього. Тут в цьому ж році Іван помер, а незабаром після нього, ймовірно, і Данило.

Комментарии

Сайт: Википедия