Боровець Тарас Дмитрович: біографія

Біографія

Довоєнний період

Народився в с. Бистричі Рівненського повіту Волинської губернії, Російська імперія, нині в Березнівському районі Рівненської області. Батько - Дмитро Юліанович Боровець.

У дитинстві старші брати прозвали його «Бульбою» за ніс, схожий на картоплину.

У 1932 році, за власною заявою, знайомиться з колишнім полковником армії УНР І. Литвиненко, який доручає йому збір розвідувальної інформації на території Радянської України. У 1933 році польська поліція повідомляє про те, що в с. Бистричі діє гурток ОУН в кількості 5 чоловік, на чолі якого стоїть Тарас Боровець, який вивісив прапорець з написом УВО.

Влітку 1934 року розвідувальна робота Боровця припиняється у зв'язку з його арештом польською поліцією за зв'язки з ОУН. Він був засуджений на 3 роки, але вже навесні 1935 року був випущений за «зразкову поведінку». З осені 1935 до зими 1937 він займався організацією кам'яного кар'єру в с. Корпіловка. З зими 1937 року, у зв'язку із забороною проживати в прикордонних територіях, перебирається до Варшави, де перебуває до її захоплення німецькими військами у вересні 1939 року.

1939-1941 роки

Після захоплення німцями Варшави у вересні 1939 деякий час працював у колабораціоністським Український допомоговий комітет (УДК), але незабаром з-за конфлікту з його керівництвом перебрався до Кракова.

Подальші події, відомі історикам, носять досить суперечливий характер. Одні джерела стверджують, що Боровець «відійшов від справ» і відкрив своє маленьке «справа»; рівненський історик О. Слободянюк вказує на те, що Боровець в цей час проходив підготовку в розвідувальній школі абверу. Сам же Боровець призводить міфічні факти про те, що з листопада 1939 керівництвом УНР спеціально для нього був розроблений план з «організації повстання на Україні» (саме керівництво УНР дорікає майбутнього отамана в неправдивості таких заяв).

Не менш загадковими залишаються обставини та час появи Боровця на території Радянської України - сам він вказує на те, що ще 1 серпня 1940 перейшов радянсько-німецький кордон. За інформацією членів ОУН (м), які контролювали вказаний Боровцем ділянку кордону, ніхто на радянську сторону в 1940 році не переходив - через те, що «межа була на замку» радянських прикордонників, а спроба здійснити перехід в 1941 році закінчилася для переходили посланців ОУН (м) вельми плачевно.

Співпраця з німцями

З початком війни бере активну участь у діях проти радянських військ.

«Акт про створення Україна» з вождем С. Бандерою, проголошений ОУН (б) 30 червня 1941 року, їм (як і відмінними від ОУН (б) силами) не вітався. На початку липня 1941 року «за заслуги в боротьбі з радянською владою» Боровця призначили комендантом поліції Сарненського району. Прохання Боровця в штаб 213 німецької дивізії про формування збройного загону чисельністю в 1000 чоловік була задоволена 8 серпня.

Новостворене формування було названо Боровцем «Поліської Січі» - Українською Повстанською Армією.

Виданий їм наказ за № 2 був такий:

n

Згідно наказу німецького командування в Сарнах ... я приймаю командування українськими повстанськими загонами і організую самооборону від більшовицьких регулярних і партизанських частин.

n

Діяльність новоствореного формування, названого Боровцем «Поліської Січі» - УПА, високо оцінювали нацисти. Особливо вони відзначили жорстоку різанину, яку Бульба-Боровець і члени його формування вчинили серед відступаючих частин Червоної армії.

Начальником штабу «Поліської Січі» - УПА був полковник УНР П. Смородський, а своїм заступником Боровець призначив Діткевіча. До осені чисельність його загонів зросла до 2-3 тисяч осіб. Організацією видавалося офіційне видання - газета «Гайдамаки».

Від німецьких структур він отримував зброю та накази на проведення операцій. Відносини з німцями були дружними.

Комментарии