Боррель II: биография

Взяття Барселони (985)

У 985 році Аль-Мансур особисто очолив 50 000-е військо, 5 травня виступило в похід на Барселону. Свідоцтва християнських та мусульманських першоджерел, що описують подальші події містять суперечать одне одному дані і сучасні історики поки не змогли виробити єдину точку зору на наведені в них факти. Згідно іспано-християнським свідченнями, Боррель II був розбитий маврами у битві при Роверансе і був змушений відступити в замок Вік, а Барселона здалася тільки після декількох днів облоги. Згідно іспано-мусульманським історикам, ніякого опору наступаючим військам аль-Мансура надано не було і місто здалося без бою. Незважаючи на ці суперечності, джерела одностайно кажуть, що коли 6 липня маври увійшли до Барселони, вони піддали місто страшному руйнуванню. Більшість жителів були вбиті, що залишилися викрадені в Кордову і там продані работоргівцям. Серед знатних полонених, за яких згодом було отримано викуп, були віконт Барселони Удалардо I, віконт Жерона Гуандалгауд і архідиякон Арнульф. Більша частина Барселони була спалена. Були зруйновані й усі Церкви і монастирі, в тому числі кафедральний собор Санта-Евлаліа-де-Барселона. 10 липня аль-Мансур покинув Барселону і рушив до Віку, але, дізнавшись, що Боррель II поїхав звідти в укріплений монастир Санта-Марія-де-Ріполь, повернув назад і 23 липня повернувся до Кордови.

Майже відразу ж після того, як військо маврів залишило територію Барселонського графства, Буррель II повернувся до Барселони і приступив до відновлення міста, зумівши ще до своєї смерті відбудувати міські стіни. У 986 році Боррель, не отримавши допомоги від свого сюзерена, короля Франції, був змушений укласти мир з аль-Мансуром і визнати себе васалом Кордовського халіфату.

Графство Барселона стає незалежним

Відносини з Західно-Франкським королівством (Францією) до 985 року

Протягом першої половини свого правління граф Буррель II не піддавав сумніву сюзеренітет королів Західно-Франкського королівства (Франції) над графством Барселона. Проте потім, у міру збільшення багатства та впливу графства, стала зростати і його самостійність. З 971 року, без будь-якого дозволу з боку короля Лотаря, Буррель починає використовувати титулГерцог Готії (dux Gotiae), а в 977 році в хартії графа монастирю Санта-Марія-де-Ріполь вперше відсутній датування по роках правління королів з династії Каролінгів. За період 970-х і першої половини 980-х років немає відомостей про зв'язки Борреля II з французьким королівським двором. Мусульманський історик Ібн Хаййан пише, що аль-Мансур у 985 році прийняв рішення напасти на Барселону лише після того, як дізнався, що«люди Барселони повністю відійшли від королівства франків».

Посольство до короля Лотаря

Розорення аль-Мансуром Барселони змусило Борреля II знову відновити зв'язки з Західно-Франкським королівством. У лютому 986 року до короля Лотаря, що перебував у Комп'єні, прибув посланець Борреля, абат монастиря Сан-Кугат Ед. Точно відомо, що він отримав від короля підтвердження привілеїв, даних раніше монастирю франкськими королями і згоріли під час взяття Барселони маврами. Дана з цього приводу королем Лотарем хартія стала останнім документом королів Франції, в якій даються розпорядження щодо об'єктів в Іспанській марці. Передбачається, що абат Ед передав Лотаря і прохання графа Борреля про допомогу проти мусульман, однак цей заклик графа Барселони до свого сюзерена так і залишився без відповіді, тому що вже 2 березня цього року король Лотар несподівано помер.