Про знаменитості

Біографія

Систематик живої природи: біографія

один з найбільших геоботаніків XX століття, засновник і керівник франко-швейцарської

Біографія

У 1905-1912 роках був асистентом ботаніків Шретера, Брокмана-Єроша та Рюбеля.

У 1913-1915 роках навчався у Монпельє під керівництвом Чарльза Флахаута.

У 1914-1921 роках проводив польові дослідження на території Швейцарського національного парку.

У 1915 році в Університеті Монпельє отримав ступінь доктора філософії (PhD).

У 1915-1922 році асистував Едуарду Рюбелю, потім читав лекції в університеті Цюріха.

З 1930 року і до кінця життя Браун-Бланке являелась директором Міжнародної станції альпйской і середземноморської геоботаніки (International Station for Alpine and Mediterranean Geobotany, SIGMA) у Монпельє, де продовжував геоботанічні дослідження.

У 1948 році засновував і став першим редактором провідного журналу у галузі фітоценології та екології рослинVegetatio(в даний часPlant Ecology).

Досягнення

У 1915-1922 роках Браун-Бланке вніс великий внесок у розвиток методів геоботанічних досліджень, сформулював цілісне уявлення про організацію рослинного покриву, сформулював принципи класифікації рослинного покриву та створив систему класифікації (еколого-флористична класифікація) розвинену та доповнену. Згодом до системи Браун-Бланке приєднались чисельні наукові центри, котрі до цього використовували інші принципи класифікації, і вона поступово зайняла провідні позиції в геоботанічній науці.

Система Браун-Бланке базується на розумінні рослинного покриву як континуума і, таким чином , визнає штучність будь класифікацією рослинності. Головну роль у класифікації Браун-Бланке відіграє процес встановлення таксонів «знизу» шляхом групування рослинних угруповань за подібністю флористичного складу, котрий відображає екологічні умови і стадію сукцесії.

Результати досліджень були викладені в монографіїPflanzensoziologie(1928), згодом неодноразово доповнювалась і перевидавалась.

Визнання

У 1974 році за свої дослідження та систему класифікації рослинності, названу його ім'ям і перетворила його, за висловом Б. М. Міркіна , в «фітосоціологіческого Ліннея», був нагороджений золотою медаллю Лондонського Ліннеївського суспільства.