Про знаменитості
Архієпископ Аверкій: біографія
19 жовтня 1906 - 13 квітня 1976
єпископ Російської православної церкви за кордоном
Сім'я і освіта
- Батько - Павло Сергійович Таушев, дворянин Симбірської губернії, чиновник військово-судового відомства.
- Мати - Марія Володимирівна
З 1920 сім'я Таушевих перебувала в еміграції, дитячі роки майбутнього архієрея пройшли в місті Варні в Болгарії. Закінчив російську гімназію (1926; із золотою медаллю), богословський факультет Софійського університету (1930). Був учнем архієпископа Серафима (Соболєва). Значний вплив на юного Олександра надав архієпископ Феофан (Бистров), що жив в еміграції у Болгарії. Як згадував владика Аверкій, ця зустріч «остаточно вирішила мою подальшу долю: я твердо, без найменших сумнівів або коливань зважився стати на шлях чернечого життя».
Служіння в Прикарпатті
У 1931 переїхав в Прикарпатську Русь. Пізніше так згадував про мотиви свого рішення:
nХусті ПравославЯ регулярно отримував газету «Православна Карпатська Русь», і ось у мене з'явилося намір відправитися на Підкарпатську Русь - тоді це була Чехо-Словаччина, - де відбувалося в той час стихійне повернення мас поневоленого і пригнобленого протягом ряду століть російського народу, відірваного від Матері-Росії, з насильницьки-нав'язаної йому ворогами унії з папським Римом в рідну батьківську православну віру.
n
У 1938 - настоятель приходу в Мукачеві, адміністратор частини Мукачівсько-Пряшівської єпархії в Угорщині та завідувач Архиєрейської резиденцією і єпархіальним майном в Мукачевому. З 1939 - перший референт єпархіального Управління.
Життя в Югославії та Німеччини
Після того, як Прикарпатську Русь зайняли угорські війська, переїхав у 1940 в Югославію, де викладав пастирське богослов'я і гомілетику на місіонерсько-пастирських курсах, читав лекції про духовне життя в російською Домі, організовував релігійно-просвітницькі збори. Служив священиком у Свято-Троїцької церкви. Був духівником глави Російської православної церкви закордоном (РПЦЗ) митрополита Анастасія (Грибановського).
З 1944 - архімандрит. У тому ж році евакуювався до Австрії, з 1945 разом з Архієрейським Синодом РПЦЗ перебував у Мюнхені, був законовчителем у старших класах гімназії «Милосердний самарянин» і в «Гімназії бесподданних» у таборі для переміщених осіб, викладав на курсах сестер милосердя. Читав лекції з вивчення святоотцівської спадщини в Синодальному будинку. З 1950 - голова місіонерсько-просвітницького комітету при Архієрейському Синоді.
Діяльність у США
У 1951 архієпископ Віталій (Максименко) запросив архімандрита Аверкія переїхати в США. У тому ж році став викладачем Свято-Троїцької духовної семінарії в Джорданвілі, читав лекції з Нового Заповіту, літургіки, гомілетиці. У 1952-1976 - беззмінний ректор семінарії, в період його керівництва цей навчальний заклад отримав статус університету штату Нью-Йорк.
З 1952, одночасно, головний редактор журналу «Православна Русь», публікував у кожному його номері свої статті та проповіді. З 1953 - єпископ Сіракузького. У 1960-1976 також був настоятелем Свято-Троїцького монастиря. З 1961 - архієпископ Сіракузького і Троїцький. З 1964 - постійний член Архієрейського Синоду РПЦЗ. Був головою благодійного фонду імені святого праведного Іоанна Кронштадтського. Духовний керівник руху «Свято-Володимирській молоді», створеного з метою «допомогти нашій російської молоді виробити собі правильне православне і національно-російське світогляд, з тим, щоб воно стало керівним початком життя».
← предыдущая следующая →
Cторінки: 1 2