Про знаменитості
Валерій Іванович Васильєв: біографія
День народження 03 серпня 1949
радянський хокеїст
Заслужений майстер спорту СРСР (1973).
Батько - Васильєв Іван Олександрович (1921-1949). Мати - Васильєва Валентина Петрівна (1922-1974). Брат - Васильєв Олег Іванович (1947-1993).
Дружина - Васильєва Тетяна Сергіївна (1952 р.н.). Дочки: Жамнова Олена Валеріївна (1973 р.н., дружина хокеїста Олексія Жамнова), Васильєва Катерина Валеріївна (1982 р.н.). Онук Степан. Онуки: Аліса, Ніколь, Анастасія і Дарія.
Біографія
Починав грати в горьковському «Динамо». У 1967, на запрошення Аркадія Чернишова, потрапив у московське «Динамо», під кінець чемпіонату СРСР 1966/67. Микола Пучков запросив Васильєва на перший в історії чемпіонат Європи серед юніорів, на якому збірна СРСР посіла друге місце, а молодого динамівця назвали кращим захисником першості. У наступному сезоні на такому ж турнірі наша команда була першою. З цього часу Васильєв стає помітною фігурою у світовому хокеї.
У 1970 році дебютував у збірній СРСР. Васильєв у перших матчах за збірну грав у парі зі своїм найдосвідченішим одноклубником Віталієм Давидовим і намагався перейняти у нього все найкраще. Після досить успішного дебюту в збірній перед молодим захисником відкривалися дуже райдужні перспективи, але в 1971 році не зіграв у складі збірної жодного матчу. Васильєв повернувся до збірної СРСР в 1972 році і вже більше не випадав з її складу.
Васильєв був жорстким захисником. Відомо, що в матчах з «Динамо» Анатолій Тарасов не ризикував випускати Анатолія Фірсова або Валерія Харламова проти Васильєва. Він завжди розробляв такий план, щоб два провідних нападаючих ЦСКА не зустрічалися з Васильєвим, бо, як вважав старший тренер ЦСКА, переграти Васильєва було неможливо. Знаючи жорсткість цього гравця, суперники уникали зближень і тоді Васильєв відбирав шайбу ключкою.
У «Динамо» і збірної грав під номером 6. Прощальний матч Васильєва відбувся в кінці 1984 р. - збірна СРСР здолала команду Європи з рахунком 7:3. Проте в сезоні 1989/90 провів 15 ігор за угорський клуб «Уйпешт».
Працював віце-президентом ХК МВС, генеральним менджерів в ХК «Крилья Совєтов» (... -2007).
Кар'єра
Досягнення
- Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів (1981), Пошани, медаллю «За трудову доблесть».
- Учасник Суперсеріі-72.
- Чемпіон світу 1970, 1973-1975, 1978, 1979, 1981, 1982, другий призер ЧС 1972, 1976, третій призер ЧС 1977.
- Кращий захисник ЧС 1973, 1977, 1979. Входив до складу символічної збірної світу на ЧС 1974-1977, 1979.
- Включено в Зал слави Міжнародної федерації хокею (1998).
- Володар Кубка Канади 1981, учасник розіграшу Кубка Канади 1976. На ЧС і ЗОЇ - 116 матчів, 18 голів. У турнірах Кубка Канади - 11 матчів.
- Другий призер чемпіонатів СРСР 1971, 1972, 1977-1980, третій призер 1968, 1969, 1974, 1976, 1981-1983. У чемпіонатах СРСР - 617 матчів, 71 гол.
- Чемпіон ЗОЇ 1972, 1976, срібний призер ЗОЇ 1980.