Про знаменитості
Володимир Іполитович Вітрів: біографія
співробітник Першого головного управління КДБ СРСР
Вітрів вперше відвідав Францію в 1965 для роботи з «Лінії Т» (науково-технічна розвідка) під «дахом» інженера радянського торгового представництва. Вєтров встановив контакт з Жаком Прево, відповідальним працівником фірми «Томсон ЦСФ», який виготовляв електронне обладнання, в тому числі військового призначення, і попросив його надати невелику послугу - розповісти про нові технічні розробки для можливих закупівель.
Але Прево співпрацював з французькою контррозвідкою ДСТ. І тепер об'єктом вербувального вивчення стає сам Вєтров. А одного разу навіть представився підходящий випадок. Неабияк напившись, Вєтров розбив службову автомашину. Бажаючи уникнути неприємних розглядів у посольстві, він прибіг до свого приятеля і умовляв допомогти з ремонтом машини. Французький друг не відмовив, але негайно повідомив контррозвідку, що тепер у Вєтрова є, що приховувати від своїх. Але використовувати ситуацію в своїх цілях контррозвідка не встигла - у Вєтрова підійшла до кінця відрядження.
У 1974 році Вітрів отримав посаду в радянському торговому представництві в Монреалі, проте вже через рік був відкликаний в СРСР з доганою по партійній лінії.
Вітрів хоч і був видалений з оперативної роботи, опинився на ділянці з доступом до важливої ??інформації - в управлінні «Т» ПГУ КДБ, займався аналізом науково-технічної інформації, яка надходить з-за кордону.
навесні 1981 року радянський офіцер вирішив згадати про старе французькою одного. Лист з пропозицією передати секретні відомості, доставлене Жаку Прево з Москви французом Олександром де Полем, з яким Вітрів познайомився в московському «Експоцентрі», було передано в ДСТ.
У 1981-82 роках Вєтров, якому ДСТ була присвоєна кличка «Farewell", передав ДСТ майже 4 000 секретних документів, включаючи повний офіційний список 250 офіцерів Лінії X, розміщених під виглядом дипломатів по всьому світу. Здійснювати зв'язок з Вєтровим було доручено майору Феррану з французької розвідки, зазвичай зустрічі відбувалися на Черемушкінському ринку.
Серед інформації, яку Вєтров передав на Захід, була повна схема організації радянських зусиль у галузі науково-технічної розвідки. Вєтров повідомляв про завдання, досягнення та невиконаних цілі цієї програми. Вєтров також розкрив імена 70 джерел КДБ в 15 західних країнах і 450 співробітників радянської розвідки, що займалися збором науково-технічної інформації. Інформація, яку він передав, призвела до висилки майже 150 радянських розвідників з різних країн Заходу. Тільки одні французи вислали 47 радянських розвідників.
У лютому 1982 року, коли Вітрів пив шампанське з коханкою в своєму припаркованому автомобілі, до машини підійшов чоловік (теж співробітник КДБ) і постукав у вікно. Вирішивши, що його розкрили, Вєтров вискочив з машини і завдав удару людині ножем, вбивши його. 3 листопада 1982 трибунал Московського військового округу визнав Вєтрова винним в умисному вбивстві і засудив до 15 років колонії суворого режиму з позбавленням військового звання і нагород.
Але в серпні 1984 року відправленого відбувати покарання під Іркутськ Вєтрова перевели в Лефортовський в'язницю в Москві і звинуватили у зраді Батьківщині у формі шпигунства. 14 грудня Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Вєтрова до смертної кари. 23 лютого 1985 вирок приведений у виконання.
