Наши проекты:

Про знаменитості

Возницький Борис Григорович: біографія


Возницький Борис Григорович біографія, фото, розповіді - академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв, Президент Українського Національного Комітету Міжнародної Ради Музеїв
День народження 16 квітня 1926

академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, мистецтвознавець, директор Львівської галереї мистецтв, Президент Українського Національного Комітету Міжнародної Ради Музеїв

Біографія

Народився 16 квітня 1926 року в с. Ульбаров (нині Нагірне), Дубенського району Рівненської області. Українець.

Освіта

  • Інститут живопису, скульптури і архітектури, факультет «Історія і теорія мистецтва» (Ленінград, 1956-1962).
  • Львівське училище прикладного мистецтва імені Труша (1950-1955).

Діяльність

Під час Великої Вітчизняної війни служив у штрафній роті Радянської Армії.

У 1960-1962 роках - заступник директора Музею українського мистецтва у Львові. У 1962 році був призначений на посаду директора Львівської картинної галереї, яка за нього стала найбільшим музейним комплексом на Україну.

За ініціативою Бориса Возницького старовинні замки Галичини Олеський, Золочівський, Підгорецький та Свірзький увійшли до складу Львівської галереї мистецтв. Завдяки Возницькому сучасникам стало відоме ім'я скульптора Йогана Пінзеля.

Борис Возницький заснував ряд музеїв: Музей першодрукаря Івана Федорова, музей-садибу Шашкевича, Музей «Русалки Дністрової», Музей найдавніших пам'яток Львова. Він займався відновленням оборонної вежі у П'ятничанах, збереженням Бернардинського костелу у Львові, реставрацією каплиці Боїмів. Доктор Honorіs causa Варшавської Академії мистецтв, почесний член Академії мистецтв України. Почесний громадянин міста Львова.

Сім

Розлучений. Дочка Лариса - реставратор Львівської галереї мистецтв, двоє онуків.

Нагороди та звання

  • Лауреат премії ім. Я. Кохановського (1990).
  • Доктор «Honoris causa» Краківської вищої педагогічної школи (1998).
  • Орден «За заслуги» II ступеня (2001), Почесну відзнаку Президента України (1996), відзнака Президента України - Хрест Івана Мазепи (2010), Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1989), Заслужений працівник культури України (1972).
  • Заслужений діяч польської культури (1984).
  • Звання Герой України (з врученням ордена Держави), 16 травня 2005 -за визначний внесок у національне відродження України, багаторічну подвижницьку діяльність на ниві збереження та популяризації духовної спадщини українського народу, особисті заслуги у розвитку музейної справи.
  • Золота медаль Академії мистецтв України (2006).
  • Нагороджений: польським орденом Командора (Польща, 2004).

Книги

Комментарии

Сайт: Википедия