Наши проекты:

Про знаменитості

Августин Іванович Волошин: біографія


Августин Іванович Волошин біографія, фото, розповіді - політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик

політичний, культурний і релігійний діяч Закарпаття, греко-католицький священик

У 1938 році - прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, у 1939 році - президент цієї держави.

Біографія

Народився 17 березня 1874 року в Келечині. Здобув освіту в Ужгородській семінарії та Вищій педагогічній школі в Будапешті, після чого приймав участь у українофільський культурному русі.

У 1917-1938 роках - директор вчительської семінарії в Ужгороді; автор ряду підручників.

Вів активну політичну діяльність з 1919 року. Заснував і очолював Народно-християнську партію (1923-1939), від якої обирався депутатом до парламенту Чехословаччини (1925-1929).

Прихильники Волошина домоглися значного впливу в області і активно критикували перший автономний уряд Андрія Бродія. Через два тижні після його призначення 8 жовтня 1938 празькі влади заарештували Бродія, оголосивши його угорським шпигуном, і розпустили уряд. Нова адміністрація була складена виключно з українофілів, і новим прем'єр-міністром автономного уряду Карпатської України 26 жовтня 1938 року був призначений Волошин. Перебуваючи на своєму посту, Волошин оголосив про розпуск усіх партій і політичних організацій, за винятком власного Українського національного об'єднання. Партія Волошина «Українське народне об'єднання» (УНО), усунувши політичних конкурентів, перемогла на виборах до сейму Карпатської України з 86,1% голосів, як єдина брала участь партія. 18 листопада 1938 за наказом А. Волошина на горі Думен під Раховом був створений концентраційний табір «Думен». Волошиним у Підкарпатської Русі був встановлений тоталітарний режим.

Після розпаду Чехословаччини в результаті німецької агресії 15 березня 1939 Волошин у Хусті оголосив Карпатську Україну незалежною державою, ставши її першим і єдиним президентом і затвердивши конституцію з національною символікою на засіданні сейму. Незважаючи на пронімецьких орієнтацію Волошина, Гітлер дозволив регенту Угорщини Міклошу Хорті окупувати Карпатську Україну відразу ж після її проголошення (власне, угорське вторгнення почалося ще 14 березня). Волошин звернувся за допомогою до нацистської Німеччини, сподіваючись повторити успіх Йозефа Тісо, проголосив дружню Берліну «суверенну» Словаччину, однак німці проігнорували вимоги керівника Карпатської України.

Після невдалих спроб приєднання Карпатської України до Угорщини і Румунії у вигляді автономії Волошин разом з урядом емігрував через Румунію до Югославії, звідти переїхав на зайняту німцями територію і оселився у Празі. Відомі контакти Волошина з керівництвом нацистської Німеччини. Після нападу Німеччини на СРСР Волошин звернувся до Гітлера з листом, пропонуючи себе на посаду президента зайнятої німецькою армією Україні, заодно радячи ліквідувати на Україну православну церкву і замінити її католицької. Однак у Гітлера були інші плани.

У травні 1945 року Волошин був арештований в Празі СМЕРШем, однак незабаром його звільнили і видали йому охоронну грамоту. Через кілька днів незаконно репресований і відправлений до Москви, де в Бутирській в'язниці, згідно з офіційною версією, помер від паралічу серця.

Пам'ять

Августину Волошину встановлений пам'ятник в Ужгороді, його ім'ям названо вулиці у Львові, Мукачеві і Верхньої Визниця.

Нагороди

  • Присвоєно звання Героя України (Указ Президента України Леоніда Кучми № 257/2002 від 15 березня 2002 року - за визначну особисту роль у боротьбі за утвердження української державності).

Комментарии

Сайт: Википедия