Наши проекты:

Про знаменитості

Воробйов Іван Олексійович: біографія


Воробйов Іван Олексійович біографія, фото, розповіді - учасник Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-штурмовик, командир ескадрильї 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку
26 серпня 1921 - 17 березня 1991

учасник Великої Вітчизняної війни, двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-штурмовик, командир ескадрильї 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку

Біографія

І. А. Воробйов народився 26 серпня 1921 року в селі Горбачево Одоєвського повіту Тульської губернії (нині село Горбачево Одоєвського району Тульської області) в селянській родині. За національністю російська. Член партії ВКП (б)-КПРС з 1944 року. У Радянській армії з 1940 року.

У 1941 році закінчує Тамбовську військову авіаційну школу пілотів і в серпні 1942 року вирушає на фронт. У роки Великої Вітчизняної війни служив у складі 76-го гвардійського штурмового авіаційного полку, де пройшов шлях від льотчика до командира ескадрильї.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року за зразкове виконання завдань командування в боях на території України і в Криму, Воробйову Івану Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року гвардії майор Воробйов Іван Олексійович удостоєний другої медалі «Золота Зірка».

Усього ж за роки Великої Вітчизняної війни гвардії майор І. А. Воробйов здійснив 101 нічний бойовий виліт на легкому бомбардувальнику «По-2» і понад 300 бойових вильотів на штурмовику «Іл-2 ». У повітряних боях збив 3 літаки супротивника.

У повоєнний час Воробйов продовжував служити у лавах Радянської армії, був командиром ескадрильї та авіаційного полку. У 1952 році він закінчив Військово-повітряну академію Червонопрапорну. У 1956 році присвоєно військове звання полковник. З 1958 року займається викладацькою діяльністю. З 1973 року полковник І. А. Воробйов - в запасі.

Постійно проживав у місті Києві, де і помер 17 березня 1991 року. Похований на київському Байковому кладовищі.

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III-го ступеня (1945)
  • Орден Червоної Зірки (1956)
  • Орден Олександра Невського (1944)
  • Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу № 60 (29.06.1945)
  • Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу № 3719 ( 19.08.1944)
  • Інші медалі
  • Орден Леніна (1944)
  • Орден Червоного Прапора (1943)
  • Орден Вітчизняної війни II-го ступеня (1944)
  • Орден Вітчизняної війни I-го ступеня (1944)
  • Медаль «За відвагу» (1943)
  • Орден Червоного Прапора (1944)
  • Орден Червоної Зірки (1955)
  • Орден Вітчизняної війни I-го ступеня (1985)
  • Медаль «За бойові заслуги» (1950)

Пам'ять

  • У 1947 році на батьківщині Героя, в селі Горбачево, встановлений бронзовий бюст, який в даний час знаходиться в районному центрі - селищі міського типу Одоєв.

Комментарии

Сайт: Википедия