Георгій Гапон: биография

У 1902 році Гапон склав новий проект системи благодійних установ. Проект передбачав створення трудових колоній для реабілітації безробітних босяків, зразком для яких послужив Кронштадтський Будинок працьовитості. На цю тему Гапоном був написаний доповідь для подачі імператриці Олександрі Федорівні. Доповідь було схвалено градоначальником Миколою Клейгельсом, проте не отримав подальшого ходу.

Влітку 1902 року через конфлікт з піклувальною радою Гапон був відсторонений від посади настоятеля притулку Синього Хреста. У ході обострившегося конфлікту Гапон налаштував свою численну паству проти піклувальної ради. За свідченням товариша по службі Гапона священика Михайла (Попова), вже тоді Гапон славився вмінням керувати натовпом. На адресу піклувальників стали надходити погрози, а на вулиці в них стали кидати камені. Йдучи з притулку, Гапон забрав з собою закінчили курс вихованку Олександру Уздалеву, яку згодом зробив своєю цивільною дружиною (за канонами православної церкви вдови священик не мав права на повторний шлюб). У тому ж році він був відрахований з 3-го курсу академії, причому причиною виключення була нездача Гапоном перехідних іспитів. Голова піклувальної ради Микола Анічков написав на Гапона донос у Охоронне відділення, і Гапон був викликаний туди на допит. Ця подія послужила приводом для його знайомства з Департаментом поліції.

Восени 1902 року Гапон був відновлений в духовній академії за протекцією митрополита Антонія (Вадковського), який надавав йому заступництво. Є відомості, що у відновленні Гапона в академії зіграв свою роль Департамент поліції. У 1903 році Гапон успішно закінчив академію, написавши дипломну роботу на тему «Сучасне становище приходу в православних церквах, грецької та російської», і отримав посаду священика при тюремній церкві святого Михайла Чернігівського.

Відносини з Департаментом поліції

Восени 1902 року Гапон був познайомлений з начальником Особливого відділу Департаменту поліції Сергієм Зубатовим. Зубатов займався створенням підконтрольних поліції робочих спілок, і Гапону було запропоновано взяти участь у цій роботі. Мета Зубатова полягала в тому, щоб створенням легальних робітничих організацій паралізувати вплив, який чиниться на робочих революційною пропагандою. Зубатова вдалося створити успішно діючі організації в Москві, Мінську та Одесі, а в 1902 році він спробував перенести свій досвід у Петербург, де було засновано Товариство взаємного допомоги робочих механічного виробництва. Гапон був притягнутий до справи організації як популярний в робочому середовищі священик. За деякими даними, Гапон користувався заступництвом петербурзького градоначальника Миколи Клейгельса, у якого був на хорошому рахунку і вважався своєю людиною. За ініціативи градоначальника Гапону було доручено вивчити погляди Зубатова на робоче питання і постановку справи в зубатовських організаціях. Взимку 1902-1903 років Гапон відвідував збори Зубатовські суспільства, розмовляв з Зубатовим і його учнем І. С. Соколовим, а потім здійснив поїздку до Москви, де ознайомився з діяльністю московської Зубатовські організації. За підсумками цієї поїздки Гапон написав доповідь, копії якого були подані градоначальнику Клейгельсу, митрополиту Антонію і самому Зубатова. У доповіді Гапон піддавав критиці існуючі Зубатовські організації і пропонував заснувати нове робоче суспільство за зразком незалежних англійських профспілок. Головна ідея Гапона полягала в тому, що Зубатовські суспільства занадто тісно пов'язані з поліцією, що компрометує їх в очах робітників і паралізує робочу самодіяльність. За словами Гапона, тези його доповіді були схвалені митрополитом і градоначальником, але не знайшли співчуття у Зубатова. З точки зору Зубатова, погляди Гапона на робоче питання були «небезпечної єрессю». Гапон і Зубатов гаряче сперечалися з цього питання, але не приходили до єдиної думки.