Про знаменитості
Констанс Гарнетт: біографія
Біографія
Гарнетт була шостою дитиною юриста (згодом секретаря міської ради та коронера) Девіда Блека (1817-1892) і Клари-Марії Паттен (1825-1875). Її брат - математик Артур Блек. У 1873 році її батько був паралізований, а два роки по тому мати померла від серцевого нападу, намагаючись донести чоловіка з крісла в ліжко.
Гарнетт вчилася в Brighton and Hove High School. Потім вивчала латинський і грецький мови в Newnham College в Кембриджі, де вона також вчилася російській (частково їй допомагали друзі з російських емігрантів, наприклад Фелікс Волконський). Пізніше Констанс недовгий час працювала вчителем у школі.
Її чоловік Едвард Гарнетт, за якого вона вийшла в Брайтоні 31 серпня 1889, був редактором у видавництві Джонатана Кейпа. Її єдина дитина Девід Гарнетт навчався на біолога, але став письменником.
У 1893 році, після поїздки до Москви, Санкт-Петербург і Ясну Поляну, де вона зустрічалася з Левом Толстим, Гарнетт зайнялася перекладом російської літератури, в результаті чого з'явилися англомовні версії книг Лева Толстого, Миколи Гоголя, Івана Гончарова, Федора Достоєвського, Олександра Пушкіна, Івана Тургенєва, Олександра Островського, Антона Чехова. У перекладі великих російських письменників, а також у переробці її деяких ранніх ранніх робіт Гарнетт допомагав російський анархіст Сергій Кравчинський.
З кінця 1920-х Гарнетт багато хворіла, наполовину осліпла. Вона кинула переклади в 1934 році після публікації книги Тургенєва «Три п'єси». Після смерті чоловіка вела досить відокремлений спосіб життя.
Переклади
Констанс Гарнетт перевела близько 70 творів російської літератури і заслужила схвалення таких авторів як Джозеф Конрад і Девід Герберт Лоуренс. Роботи Гарнетт видаються до цих пір, незважаючи на заяви про те, що вони застаріли.
Однак переклади Гарнетт також і критикувалися, особливо Йосипом Бродським і Володимиром Набоковим. Бродський сильно «лаяв» її за спотворення особливого стилю письменників: «Причина того, що англомовні читачі навряд чи можуть пояснити різницю між Толстим і Достоєвським, полягає в тому, що вони читають не прозу першого або другого. Вони читають Констанс Гарнетт ».
Гарнетт працювала швидко і намагалася зробити текст зручним для прочитання. Якщо перекладачка не розуміла значення того чи іншого слова, вона опускала цю частину.
Ральф Метло (англ.Ralph Matlaw) переробив переклад Констанс «Братів Карамазових» і випустив свій варіант. Ранню версію перекладу глави «Великий інквізитор» він видав разом з «Записками з підпілля».
Дональд Рейфілд (англ.Donald Rayfield) порівняв переклади творів Чехова, зроблені Гарнет та іншими фахівцями і прийшов до висновку, що, незважаючи на те, що вона робить елементарні помилки, її уважність при розборі синтаксичних конструкцій і дослідження для підбору потрібних визначень рослин, птахів і риб вражають.
Деякі перекладачі: Розмарі Едмондс (англ .Rosemary Edmonds) і Девід Магаршак (англ.David Magarshack) використовували роботи Гарнетт в якості моделей для власних перекладів.
