Люція (Люція Янівна) Гарут: біографія

Закінчила Латвійську консерваторію по класах композиції у Язепа Вітола в 1924 році і фортепіано у Людмили Гоманн-Домбровської рік по тому. Продовжила удосконалювати свою майстерність у Парижі, де навчалася у Альфреда Корто по фортепіано і Поля Дюка з композиції. Як солістка і акомпаніатор давала численні концерти в Латвії та за її межами. З 1940 року викладала теорію музики і композицію в Латвійській державній консерваторії, з 1973 року - професор. Твори Гарут відчувають вплив композиторів пізнього романтизму та Скрябіна. У незалежній Латвії засновано Фонд Гарут, який займається пропагандою її музики.

Твори

• Опера «Срібна птах» (Sidrabotais putns; 1938, другий редакція 1960)

• Концерт для фортепіано з оркестром (1951)

• «Золотий кінь», симфонічна поема (Zelta zirgs; 1959)
• «Роздум» (1934)
• «Моя Батьківщина», симфонічні варіації (Man? dzimten?; 1936)

• Більше 70 творів для хору та оркестру

• Соната для фортепіано (1924)
• Три циклу варіацій для фортепіано (1921, 1933, 1951), прелюдії, обробки народних пісень для рояля.
• Соната для скрипки і фортепіано (1927)

Бібліографія

С. Стумбре. Зірки і земля: життя і творчість Люції Гарут (Zvaigznes un zeme: L?cija Gar?ta dz?ves un dai?rades gait?). - Рига, 1969

Комментарии

Сайт: Википедия