Наши проекты:

Про знаменитості

Генріх I (IV) Сліпий: біографія


Генріх I (IV) Сліпий біографія, фото, розповіді - граф Намюра

граф Намюра

Біографія

Смерть старшого брата зробила Генріха спадкоємцем Намюра. А в 1136 році помер граф Люксембургу Конрад II, не залишив дітей, в результаті чого графство Люксембург виявилося відумерлою леном. Найближчими родичками Конрада II були його сестра Ліутгарда, яка була одружена з Генріхом II, графом де Грандпре, і Ермезінда, сестра Вільгельма I Люксембурзького, батька Конрада II. Імператор, який не був зацікавлений у тому, щоб Люксембург успадкували французькі графи, визнав новим правителем Генріха Намюрского, сина Ермезінди. Після смерті батька у 1139 році Генріх успадкував ще й Намюр, а смерть матері в 1141 році принесла Генріху ще й графство Лонгві. Пізніше після смерті своїх близьких родичів Генріх Намюрскій успадкував ще й графства Ла Рош-ан-Арденн і Дарбюі.

У 1141 році Генріх Намюрскій вступив у конфлікт з архієпископом Тріра Адальберон де Монтрейль через абатства Святого Максиміна в Трірі , Фогт якого був Генріх. Боротьба тривала до 1146 року з перемінним успіхом, коли в Шпайєрі Генріх підписав з архієпископом мирний договір, за яким Генріх відмовлявся від прав на захист абатства. Після смерті архієпископа Адальберон в 1152 році Генріх повернув собі абатство, але в 1155 році новий архієпископ Хіллін як компенсацію за відмову Генріха від прав на захист абатства передав йому місто Гревенмахер.

Також Генріха Намюрского вступив у конфлікт з єпископом Льєжа Альбероні II де Шині, напавши на замок Бульйон, який єпископ вимагав у графа Бара Роберта I. Тільки в 1151 році єпископ Генріх II фон Лейен зміг розбити Генріха Намюрского в Арденне.

Однією з найсерйозніших проблем в правління Генріха Намюрского стала проблема престолонаслідування в Намюрі та Люксембурзі. З першою дружиною Генріх розлучився, дітей від цього шлюбу не було. Від другого шлюбу він також не мав дітей. У результаті Генріх визнав спадкоємцем чоловіка своєї сестри Аліси - графа Ено Бодуена IV, а після його смерті в 1171 році спадкоємцем став їхній син Бодуен V. У 1182 році Генріх серйозно захворів і осліп.

Однак у липні 1186 у 75-річного Генріха Сліпого несподівано народилася дочка Ермезінда. Після цього Генріх анулював попереднє розпорядження про спадщину. Для того, щоб захистити свою дочку від домагань Бодуена, Генріх заручили її в 1187 році з графом Шампані Генріхом II. Не згодний з цим Бодуен V звернувся зі скаргою до імператора Фрідріха I Барбаросса, який у результаті у 1188 році змусив Генріха Сліпого відновити графа Ено в статусі спадкоємця. Однак Бодуен не став чекати смерті Генріха Сліпого і в 1189 році захопив Намюр. Імператор Фрідріх підтримав Бодуена і, більше того, таємно звів Намюр в статус маркграфства. У 1190 році сторони досягли компромісу. Намюр закріплювався за Бодуен V де Ено, Ла Рош і Дарбюі залишалися в руках Генріха Сліпого до його смерті. Про те, кому повинен був відійти Люксембург, у договорі згадано не було, але він також залишився в руках Генріха. У тому ж 1190 у Вормсі було оголошено і про те, що Намюр став маркграфство.

Комментарии