Про знаменитості
Сергій Миколайович Гербель: біографія
державний діяч Російської імперії, голова Ради Міністрів
Біографія
Сергій Гербель народився в 1856 році в сім'ї купця Санкт-Петербурзької губернії. Після закінчення Кременчуцького реального училища в 1877 році вступив до Єлисаветградське кавалерійського училища, звідки був випущений корнетом в 1878 р. Залишив військову службу у 1883 році. З цього часу він мешкає у Херсонській губернії й активно працює на різноманітних посадах у земській повітовій та губернській управах. З 1886 р. він губернський гласний, почесний мировий суддя, член херсонської училищної ради. У січні 1889 року був затверджений членом комітету Херсонського відділення Державного банку з видачі позик землевласникам. У 1900 році - голова Херсонської губернської земської управи. З жовтня 1901 року - статський радник. Після призначення у Харків губернатором князя І. Оболенського у вересні 1902 р. С. Гербеля затверджено харківським віце-губернатором. У 1903-1904 роках обіймав посаду Харківського губернатора. У 1904-1912 роках - начальник управління у справах місцевого господарства міністерства внутрішніх справ Росії, член Державної ради. Під час Першої світової війни - головноуповноважений з постачання продовольства російської армії.
З 29 травня 1918 р. - представник голови Ради міністрів Української Держави при Головному штабі австро-угорських військ в Одесі. З 3 липня - міністр продовольства в уряді Ф. Лизогуба, брав участь у складанні проекту аграрної реформи. Підписав «Записку дев'яти» (жовтень 1918) про необхідність переорієнтації зовнішньої політики Української Держави на Антанту та встановлення федеративного зв'язку з майбутньою небільшовицькою Росією. Після проголошення Федеративної грамоти 14 листопада очолив новий кабінет, де обіймав також посаду міністра земельних справ. У середині грудня заарештований у Києві українською республіканською владою і ув'язнено до Лук'янівської тюрми. Звільнений у лютому 1919 року, виїхав до Одеси.
З 1919 року - в армії А. Денікіна, де був головноуповноваженим у харчових справах. Сучасники, зокрема князь Є. Трубецькой, стверджують, що Сергій Гербель, будучи на службі у гетьмана П. Скоропадського, свідомо підтримував організацію добровольчих військових відділів на Україні, займався саботажем, приховуванням запасів хліба, сукна та зброї на Чернігівщині та Харківщині. У 1919 році виїхав до Німеччини. Подальша доля і рік смерті невідомі.
Нагороди
- Орден Святого Володимира IV ступеня
- Орден Святого Станіслава II ступеня
- Орден Святої Анни III ступеня
