Наши проекты:

Про знаменитості

Гнеденко, Борис Володимирович: биография


У 1956 р. Б . В. прочитав перший в СРСР спецкурс з ТМО. У 1958 р. цикл його лекцій з теорії масового обслуговування був опублікований, а потім послужив основою для широко відомої монографії, випущеної в 1966 р. Ця книга й досі залишається однією з основних при підготовці фахівців з ТМО не тільки в нашій країні, але і за кордоном. Відзначимо ще дві його монографії ([13, ??14]), що зробили значний вплив на розвиток ТМО.

У наступні роки Б. В. опублікував ще більше 30 статей, що відносяться до ТМО. У цих статтях, поряд з вирішенням окремих завдань з ТМО, він дає детальні огляди існуючих методів дослідження, формулює нові проблемні напрямки. Найважливішим завданням Б. В. вважав пропаганду на всіх рівнях, починаючи від школярів і закінчуючи професійними математиками, найширшого впровадження методів ТМО в інженерну практику.

Про роботи Б. В. Гнеденко в галузі математичної статистики, теорії надійності та контролю якості

Статистичні методи були в центрі наукових і педагогічних інтересів Б. В. протягом усього його творчого життя. «Кожному фахівцю потрібно знати математичну статистику» - так називається одна з його статей. Вже в перших його публікаціях, присвячених математичному аналізу проблем текстильного виробництва, проявився живий інтерес і вміння Б. В. працювати з реальними даними.

Світову популярність Б. В. як статистику приніс цикл робіт, виконаний ним разом зі своїми учнями та співробітниками в кінці 40-х - першій половині 50-х років. Він вивчав проблему перевірки гіпотези однорідності двох незалежних вибірок за допомогою статистики, що дорівнює максимуму різниці відповідних емпіричних функцій розподілу (т. зв. Двухвиборочная одностороння статистика Н. В. Смирнова). Б. В. запропонував метод обчислення точного розподілу статистики критерію для кінцевих вибірок рівного обсягу, який дозволив отримати просте доказ знайдених раніше М. В. Смирновим граничних теорем і досить точні асимптотичні розкладання. А. Н. Колмогоров високо оцінив дослідження Б.В. відносно непараметричної статистики. І зараз, через 50 років, ці результати Б. В., як і раніше актуальні для застосування математичних методів дослідження (див., наприклад, статтю).

За статистикою Б. В. опублікував понад 50 робіт. Серед них - присвячені проблемам статистичного освіти, а також додатків статистичних методів в технічних дослідженнях, теорії надійності та контроль якості, економіки і соціальних науках, біології та медицині, в багатьох інших областях.

Б. В. завжди був серед тих учених, які, з одного боку, глибоко розуміли необхідність розвитку обчислювальної техніки як основи і передумови впровадження результатів теоретичних (і в тому числі математико-статистичних) досліджень у практику, а з іншого - передбачали широкі горизонти нових досліджень, які представляли високопродуктивні комп'ютери. Він не тільки керував створенням Обчислювального центру АН УРСР, а й був біля витоків створення Інституту кібернетики АН УРСР. Як вже зазначалося, Б. В. був написаний перший в СРСР підручник з програмування.

Розпочаті Б. В. у співпраці з М. М. Амосовим роботи з машинної діагностиці серцевих захворювань у багатьох своїх аспектах є прикладом висококласного прикладного статистичного дослідження, за своєю тематикою відноситься до проблем класифікації. На жаль, Б. В. не дали завершити ці дослідження. Будучи одним з найвизначніших математиків, що працювали у той час на Україну, він був змушений залишити Київ і переїхати в 1960 р. до Москви.

Питаннями теорії надійності і проблемами управління (а значить, і контролю) якості Б. В. почав займатися ще в другій половині 50-х років. У міру знайомства з рівнем якості продукції промислових підприємств в ньому міцніла впевненість у необхідності використання математичних методів для об'єктивної оцінки якості та прогнозу надійності виробів. До розробки математичної теорії надійності він залучив своїх учнів І. М. Коваленко, В. С. Королюка, Т. П. Мар'яновича. Сам Б. В. в цей час виконав ряд прикладних робіт, пов'язаних з аналізом надійності та методикою розрахунку навантаження електричних мереж промислових підприємств.