Про знаменитості
Василь Степанович Голубовський: біографія
17 січня 1891 - 11 червня 1961
радянський воєначальник, генерал-лейтенант
Біографія
Народився в селі Петрівське Новогрігорьевского повіту Ставропольської губернії (нині місто Светлоград Ставропольського краю).
У царській армії з 1913 року. Учасник Першої світової війни, старший унтер-офіцер. У Червоній армії з 1918 року. Один з організаторів Червонопартизанське загонів на Ставропіллі - разом з І. Р. Апанасенко, П. М. Іпатовим, В. І. Книгою, К. А. Трунова та іншими. Брав участь в Громадянській війні в 1-ї Кінної армії на Південному та Західному фронтах. Командував ескадроном, 34-м кавалерійським полком 6-ї кавалерійської дивізії, 80-м кавалерійським полком, 1-й кавалерійської бригадою 14-ї кавалерійської дивізії. Разом з ним у 1-ї Кінної армії боролися чотири його брата: Степан, Григорій, Іван і Михайло.
Закінчив Військову академію ім. Фрунзе. Командир 8-ї Туркестанської (21-й) горнокавалерійской дивізії (29 жовтня 1933 - 7 червня 1940), потім помічник командувача САВО по кавалерії. Командир 30-го механізованого корпусу (11 березня - 19 липня 1941).
З липня 1941 року - заступник командувача Далекосхідним фронтом. З вересня 1943 року генерал для особливих доручень у маршала Г. К. Жукова, і за його вказівкою в грудні 1943 року призначений командиром 101-го стрілецького корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту. Командував корпусом з 20 грудня 1943 - 27 травня 1944 року. З травня 1944 року - заступник командувача 3-ї гвардійської армії, яка брала участь у Львівсько-Сандомирської, Вісло-Одерської, Берлінській і Празькій наступальних операціях.
У бойовій характеристиці на нього, даної командувачем армією В. М. Гордова, сказано:
nУ проведених армією наступальних боях влітку 1944 року року і взимку 1945 року року тов. Голубовський перебував на відповідальних ділянках бойових дій армії ... За період свого перебування на займаній посаді ... надає велику допомогу частинам армії у зміцненні їх боєздатності.
n
Після війни перебував на колишній посаді, з січня 1946 року - заступник командувача 52-ю армією Львівського ВО. З жовтня 1946 року в запасі. Помер у Ростові-на-Дону.
Нагороди
- орден Леніна (21 лютого 1945)
- орден Суворова 2-го ступеня
- орден Кутузова 2-го ступеня
- 4 ордени Червоного Прапора (1921, 22 лютого 1930, 19 **, 3 листопада 1944)